На матеріалах архівних джерел, мемуарів, записаних авторкою усних спогадів корінних галичан: українців, поляків, євреїв – свідків подій, розглянуто соціальні, економічні умови життя трьох народів у міжвоєнні роки та під час Другої світової війни. Основна увага приділена поведінці місцевого населення в роки так званого «остаточного розв’язання єврейського питання».

Містить імена галичан: поляків та українців, котрі були знищені нацистами за допомогу євреям. Представлено дані про галичан - Праведників народів світу. Становить інтерес для істориків, соціологів, українознавців, тих, хто цікавиться історією, сучасністю, перспективою міжнаціональних взаємин.

За ред. І. Я. Щупака. – Дніпро: Український інститут вивчення Голокосту «Ткума», 2016. – 224 с.

Довідник подає систематизовану інформацію про українських «Праведників народів світу», узагальнюючи відомості стосовно соціального портрету українських Праведників (національність, віросповідання, соціальне походження, професійна приналежність), а також про подальшу долю як рятівника, так і врятованих.

Книга підготовлена на основі офіційних даних національного Меморіального комплексу Катастрофи і героїзму єврейського народу Яд Вашем. Довідник стане у нагоді історикам, аспірантам, студентам, вчителям та усім, хто цікавиться історією України у період Другої світової війни та проблемами історії Голокосту.

Збірка наукових статей. – Дніпропетровськ: Інститут «Ткума», 2015. – 200 с.

Збірка містить наукові публікації з історії Голокосту в Україні. Статті присвячено проблемі порятунку євреїв місцевими мешканцями в період нацистської окупації України у 1941–44 рр. Рекомендована науковим співробітникам, аспірантам, студентам, вчителям історії та всім, хто цікавиться темою Голокосту та історією Другої світової війни.

За ред. І. Я. Щупака. Дніпро: Інститут «Ткума»; ПП «Ліра ЛТД». 2019. 108 с.

Науково-популярне видання присвячене постатям Праведників народів світу – мешканцям та уродженцям Дніпропетровської області. Містить біографічні нариси про Праведників народів світу та історії рятування ними євреїв на території області.

Книга створена на основі унікальних архівних документів, матеріалах усних свідчень і даних ізраїльського національного меморіалу Катастрофи та Героїзму Яд Вашем.

Видання розраховане на широку читацьку аудиторію.

Упоряд.: Ю. Скіра; літ. ред.: Г. Дидик-Меуш. – Львів: Колесо, 2021. – 220 с.

Збірник уміщує доповіді учасників Міжнародної наукової онлайн-конференції (26–30 вересня 2020 р.) до 155-річчя від дня народження Митрополита Андрея Шептицького. У ньому порушено питання, пов’язані з різноманітними аспектами діяльності глави ГКЦ.

Упоряд. Ю. Скіра; літ. ред. Г. Дидик-Меуш. – Львів: Свічадо, 2020. – 167 с.

Уперше опубліковано твори Праведника народів світу ієромонаха Даниїла (Дмитро Тимчина, 1900–1972). Подані у книжці документи зберігаються в Центральному державному історичному архіві України в м. Львів, у архіві Свято-Успенської Унівської лаври Студійського уставу, в архіві Постуляційного центру монастирів Студійського уставу та Львівській національній науковій бібліотеці України ім. В. Стефаника. Вони відображають світогляд і внутрішній світ людини, яка в роки Голокосту, ризикуючи власним життям та життям своїх співбратів у монастирі, рятувала єврейських дітей.

The Caucasus – 2017. – 16. – С. 38 – 42.

На основі матеріалів фондів Архіву Інституту Історії Церкви Українського католицького університету, Архіву Святоуспенської Унівської Лаври та інших джерел розглядається діяльність ієромонаха Германа (Будзінського) у порятунку євреїв під час Голокосту в селі Уневі та у Львові.

Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. Вип. 25. Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. О.А. Мельничука. – Вінниця: ФОП Корзун Д.Ю. – 2017. 25. – С. 138 – 144.

У статті розглядається порятунок Фаїни Ляхер під час Голокосту монахами та монахинями Студійського Уставу. Автор, для висвітлення цього питання, зупиняється на ключових моментах життя Фаїни Ляхер, аналізує роль середовища, родинних відносин, простежує етапи переховування, мотиви учасників та методи, які вони застосовували. Особливий акцент робиться на питаннях еволюції світогляду Фаїни Ляхер, що завершився її вступом до Святопокровського монастиря Студійського Уставу.

Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2017. – Вип. 2(133). – С. 68 – 70.

Увазі наукової громадськості пропонується документ «Моя зустріч з митрополитом Шептицьким», який є спогадом врятованої під час Голокосту пані Лілі Польман. У ньому розповідається про безвихідну ситуацію в якій опинилася єврейська родина Штерн і про те, як вони звернулися по допомогу до глави греко-католицької Церкви, митрополита Андрея Шептицького. Даний документ засвідчує позицію греко-католицького духовенства і монашества щодо подій Голокосту. У ньому відображено механізми і методи, якими користувалося найближче оточення Андрея Шептицького, задля порятунку євреїв.

Історико-культурні студії. – 2016. – 1(3). – С. 113 – 117.

Описано переховування єврейських родин у підвалах взуттєвої фабрики «Солід» у Львові монахами Студійського уставу протягом 1942–1944 рр. Викладено історію фабрики і її директора ієромонаха Йоана (Петерса). У другій частині висвітлено становище робітників у львівському гетто, працю євреїв-шевців та їхню втечу з сім’ями у серпні 1942 р. на запрошення студитів. Звернено увагу на питання побуту, небезпек перед якими постали ці люди.

Еvropský filozofický a historický diskurz. – 2017. – 3(3). – С. 14 – 18.

Досліджено початок кампанії з порятунку євреїв митрополитом Андреєм Шептицьким у серпні 1942 р. Автор починає з аналізу серпневої кампанії 1942 р. як масового Голокосту єврейської громади Львова. Він концентрується на тому, що передчуття неминучої катастрофи, яке відчувають деякі євреї, змусило їх у відчаї звернутися до Глави Української греко-католицької церкви. Візит рабинів Давида Кахане та Кальмана Хамейдеса розпочав кампанію з порятунку єврейських дітей з Львівського гетто. Події серпня 1942 р. стали переломними для митрополита Андрея Шептицького оскільки вони розпочали процес порятунку людей, позбавлених нацистами права на життя.

Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Збірник наукових праць Рівненського державного гуманітарного університету. – Рівне: РДГУ, 2016. – Вип. 27. – С. 50 – 54.

У статті розглядаються переживання трагедії Голокосту главою греко-католицької церкви митрополитом Андреєм Шептицьким через спогади очевидців тих подій, людей, які спілкувалися на цю тему з митрополитом і залишили свої свідчення про нього. Автор показує митрополита перш за все, як людину чуйну, яка мала співчутливе сприйняття світу. Задля досягнення цілі дослідник аналізує ключові моменти життя церковного діяча, аргументовано доводить, що страждання і переслідування не були незнайомі митрополиту. У свій час він був і жертвою і переслідуваним, але найдужче хотів уповні зреалізувати суть свого покликання до священства, втілити й укріпити християнську заповідь любові до ближнього. Автор робить висновок, що саме перелічені речі були для митрополита в основі внутрішніх переживань трагедії єврейського народу, співчуття до народу загалом, і порятунку людей зокрема.