Івасюки Григорій та Ганна

Григорій та Ганна Івасюки мешкали в с. Стрілківці на Тернопільщині. Під час Голокосту подружжя переховувало у своїй оселі переслідуваних євреїв.

Упродовж періоду німецької окупації в них проживав Ар’є Варембранд із сусіднього с. Лисівці. Григорію вдалося дістати для єврея фальшиві документи. Тож із ім’ям Микола чоловік мав змогу пересуватися по селу. Сусідам та односельцям Івасюки казали, що це далекий родич, у якого згоріла хата, тому й змушені були його прихистити. Насправді ж Ар’є вдалося втекти з гетто в м. Борщів.

На грудень 1942 р. в тому гетто перебувало майже 4 тис. євреїв, зігнаних із сусідніх районів. Масові розстріли розпочалися в лютому 1943 р. й тривали до літа. Задокументовані дати знищення: 13 березня (400 осіб), 19 квітня (800 осіб), 5 червня (700 осіб), 9 липня (1800 осіб).

Деяким євреям вдавалось уникнути розстрілу. Вони ховалися в лісах і просили допомоги в місцевих селян. Якось навесні Григорій у лісі натрапив на їхній сховок. Його мешканці були налякані й дуже голодні. Брати Саул та Сем Штермери попросили в Григорія трохи їжі. У сховку налічувалося 12 осіб, і харч потрібно було ділити на всіх.

Подружжя Івасюків упродовж року підтримувало втікачів продуктами. До квітня 1944 р. в обумовленому місці залишали щось із вирощеного на власному городі, куплене чи обміняне. Усі євреї вижили й дочекалися вигнання з регіону нацистів. Після війни частина з них переїхали до Ізраїлю, США та Австралії.

У 1995 р. Яд Вашем визнав Григорія та Ганну Івасюків Праведниками народів світу.