Банк портретів / Амбружуки Федір і Ганна, Чемериські Євдокія, Фросина та Ніна

Амбружуки Федір і Ганна, Чемериські Євдокія, Фросина та Ніна

Федір і Ганна Амбружуки мешкали в с. Морозівка на Вінниччині. Працювали в місцевому колгоспі. Разом із ними проживала Ганнина мати – Євдокія Чемериська. Подружжя не мало своїх дітей і з любов’ю опікувалося чотирьма сусідськими – євреїв Леонтія та Доби Геліних. Після окупації регіону гітлерівцями в 1941 р. родину Геліних разом з іншими євреями переселили до гетто в с. Муровані Курилівці (нині – с-ще Муровані Курилівці Могилів-Подільського району). Упродовж року вони виживали в надважких умовах. У 1942 р. почалися розстріли. 21 серпня в гетто було вбито 1170 осіб. Напередодні страти, 20 серпня, до гетто с. Муровані Курилівці перевели близько 600 євреїв із гетто с. Снітків і в день «акції» відібрали групу міцних чоловіків для будівництва доріг у смт Летичів (нині – с-ще Летичів Хмельницького району, Хмельницька область). До цієї групи потрапили Леонтій Гелін із 15-річним сином Борисом, тоді як решта троє дітей та дружина Доба стали жертвами нацистів.

Відбувши місяць на будівельних роботах, Леонтію вдалося втекти й дістатися до рідного села, де на кілька днів його прихистила родина Амбружуків. А потім Федір знайшов для сусіда надійніший сховок – у своєї родички Фросини Чемериської, яка проживала з донькою Ніною та онучкою на сільській околиці. Леонтій попросив Амбружуків знайти сина й допомогти йому втекти теж. Вони були в різних будівельних бригадах, і батько не сумнівався, що хлопця залишено в гетто с. Муровані Курилівці. Туди й вирушила Ганна. За хабар вона домовилася з охоронцем про втечу підлітка, і вже наступної ночі Борис прийшов до будинку Федора й Ганни. Згодом батько із сином у супроводі Ніни Чемериської добралися до с. Копайгород (нині – с-ще Копайгород Жмеринського району), яке перебувало під румунською окупацією. До вигнання окупантів Ніна навідувала Геліних у Копайгородському гетто, привозила їм продукти й необхідні речі.

Після війни Леонтій та Борис оселилися в м. Вінниця й підтримували дружні зв’язки зі своїми рятівниками. Згодом Борис Гелін одружився з донькою Ніни Чемериської.

У 2004 р. Яд Вашем визнав Федора й Ганну Амбружуків, а також Євдокію, Фросину та Ніну Чемериських Праведниками народів світу.

Світлана Демченко

м. Київ

Національний музей історії України у Другій світовій війні

  • fingerprintАртефакти
  • theatersВідео
  • subjectБібліотека