Банк портретів / Ананенко Ганна та Феодосія

Історія порятунку Софії Якубович

Під час нацистської окупації Феодосія Ананенко разом із матір’ю Ганною та молодшим братом Анатолієм проживали у с. Рибинськ, Чернігівської області. Батько Іван Ананенко у червні 1941 р. був призваний на фронт. Вважається зниклим безвісти у грудні 1943 р. (за іншими даними – у вересні 1941 р.). Анатолій (1925 р. н.) розстріляний нацистами у 1943 р. у рідному селі під час каральних акцій у відповідь окупантів на диверсії радянських партизанів.

В один із морозних грудневих вечорів 1941 р. до будинку родини Ананенків постукала жінка з донькою і попросила харчів для дитини. Ганна Миронівна помітила, що вона ледь тримається на ногах тому забрала їх до хати, обігріла й нагодувала. Жінка зізналася, що вона єврейка Софія Якубович.

Разом з донькою Вірою змушена була залишити своє житло у Корюківці, після того як нацисти розстріляли двох її синів-підлітків Бориса і Леоніда. Блукаючи кілька днів лісами, жінка випадково вийшла до села і наважилася постукати до першого будинку.

Феодосія з мамою дозволили їм залишитися, переховували на горищі або в хліві. Щоб у сусідів не виникло підозри, що вони допомагають євреям, на деякий час попросили заховати їх своїх родичів Михайла та Мотрону Юрченків.

 Взимку 1942 р. Софія та Віра перебралися до партизанського загону, що діяв у лісі неподалік с. Журавлева Буда. До вигнання нацистів з регіону Софія працювала поваром загону. По війні разом з донькою повернулася у Корюківку. Протягом життя родина Якубовичів підтримували зв’язок зі своїми рятівниками.

24 січня 2000 р. Яд Вашем удостоїв Ганну Ананенко та її доньку Феодосію Ананенко (Товстоног) званням Праведника народів світу.

Ганна Рафальська

м. Київ

Національний Музей історії України у Другій світовій війні

  • fingerprintАртефакти
  • theatersВідео
  • subjectБібліотека
  • commentКоментарі