Бабич Марія

Марія Бабич проживала в м. Рівне. Працювала нянькою в єврейській родині Осипових. Коли розпочалася німецько-радянська війна, Іцхак Осипов вирушив на фронт, а його дружина Міна з однорічною донечкою опинилася в скрутному становищі. Постановами нової влади всіляко обмежувалися права євреїв. Розуміючи небезпеку, Міна вирішує віддати маленьку Іріт Марії, а сама переселяється в гетто.

У той час Марія Бабич уже допомагала знайомим євреям. Вона забирає немовля додому й видає за власну доньку.

Невдовзі жінка дізнається, що Міна загинула в урочищі Сосонки під час масового розстрілу на початку листопада 1941 р. Наступні чотири роки – опікується Іріт, дбаючи про неї, як про власну дитину.

Після війни Іцхак Осипов повернувся в Рівне й розшукав донечку. Іріт виявилася єдиною з родини Осипових, хто вижив у місті під час Голокосту. Марія Бабич стала частиною їхньої сім’ї і згодом разом з Іцхаком та Іріт емігрувала до Ізраїлю. 

1 травня 1962 р. в Яд Вашем було закладено Алею Праведників. У той день висадили перші 11 дерев на честь Праведників народів світу. Їх садили рятівники з різних країн, а також урятовані ними євреї. Серед учасників урочистої події була й українка, рівнянка, Марія Бабич.

У офіційній церемонії взяла участь міністр закордонних справ Ізраїлю Ґолда Меїр.