Білок (Юращук) Ганна, Юращук Петро

Ганна Юращук із братом Петром, двома молодшими сестрами та батьками мешкала в с. Бочків (нині – с. Великий Бичків) на Закарпатті. У 1939 р. ця територія була окупована Угорщиною.

У березні 1944 р. до краю вступила німецька армія, а в травні почалося транспортування євреїв до табору Аушвіц у польському м. Освенцим. Від 14 травня до 6 червня із восьми місць їх концентрації, які були на території області, у 28 потягах було вивезено близько 85 тис. осіб.

Ганна переймалася долею свого друга, 19-річного Зальмана Зельмановича, який мешкав неподалік. Порадившись із рідними, дівчина спробувала врятувати сусіда. Уночі відправила до нього свого 16-річного брата, який перевів єврея в сусіднє с. Луг. Там юнак ховався у стайнях. Ганна та Петро по черзі навідували його, підгодовували й морально підтримували. Через кілька тижнів стало відомо, що окупанти стратили місцеву жінку, яка переховувала у своєму будинку євреїв. Отож надалі Юращуки вирішили не ризикувати, вони знайшли можливість посадити Зальмана на потяг, що прямував до Угорщини. Там в одному з робочих таборів перебував його старший брат, і молодший приєднався до нього. Після війни хлопці довідалися, що їхні батьки Іцхак і Пніна та багато інших родичів загинули. Брати емігрували до Ізраїлю. Зальман протягом життя листувався з Ганною і Петром. У 1990-х рр. на його запрошення Петро гостював на Святій Землі.

У 1996 р. Яд Вашем визнав Ганну Білок (Юращук) та Петра Юращука Праведниками народів світу.

/