Варфоломії Іван та Надія

Іван та Надія Варфоломії жили в м. Хмільник на Вінниччині. Виховували чотирьох дітей. Іван Варфоломій був майстром-кушніром – вичиняв хутро із шкури та шив кожухи. Своїм учителем і партнером у цій справі він вважав Хаїма Вайнера.

17 липня 1941 р. німці окупували місто, а восени 1941 р. тут було створено гетто. Багато друзів Варфоломіїв опинилися в гетто, зокрема й родина Хаїма Вайнера. Хаїм, як і багато євреїв із гетто, працював за його межами. Іван часто приходив до нього і таємно приносив їжу. В один із таких візитів Хаїм попросив Івана сховати в себе вдома Клару Грінберг, небогу його дружини, батьки і брат якої загинули. Той погодився. Уночі він відвів 14-річну єврейську дівчинку до себе додому. Близько трьох місяців Варфоломії переховували її на горищі.

У березні 1943 р. німці почали ліквідацію гетто в м. Хмільник. Живими залишили лише 135 ремісників, яких зігнали до робочого табору на території колишньої єврейської школи. Серед них була й родина Вайнерів. Євреям залишалося жити лічені дні, і Хаїм Вайнер знову звернувся до Івана по допомогу.

Разом вони розробили план втечі. У квітні 1943 р. Хаїм, його дружина Ріва і їхній 14-річний син Ісак таємно покинули табір і благополучно дісталися будинку Варфоломіїв. Там вони ховалися до настання темряви, а коли стемніло, прийшов Микола – родич Варфоломіїв, який погодився переправити Вайнерів до м. Жмеринка, яке було на території Трансністрії під контролем Румунії.

Як виявилося, залишитися непоміченими Вайнерам не вдалося. Їх бачив Дмитро Лукашенко, сусід Варфоломіїв, який жив навпроти. Він і доніс на них у поліцію. Наступного дня поліція влаштувала обшук у хаті Варфоломіїв. Надія сказала, що із самого ранку працювала на городі, але нікого не бачила. На той час євреї вже були на шляху до м. Жмеринка, де вони й прожили до кінця березня 1944 р.

Після війни Вайнери повернулися до м. Хмільник. Упродовж багатьох років вони жили по сусідству з Варфоломіями й підтримували дружні стосунки. Клара Грінберг та Ісак Вайнер одружилися. Ісак став лікарем і працював у місцевому санаторії. На початку 1990-х рр. вони іммігрували до Ізраїлю.

17 листопада 1993 р. Яд Вашем удостоїв Івана й Надію Варфоломіїв почесного звання «Праведник народів світу».