Гайденко Єфросинія та її діти Єлизавета і Яків

Під час німецько-радянської війни Єфросинія Гайденко з дітьми-підлітками проживала в Одесі, чоловік був на фронті. Жінка працювала двірничкою, син та донька всіляко допомагали матері.

Серед друзів Якова і Єлизавети було чимало євреїв. З початком війни одного з їхніх найближчих товаришів – Йосипа Штейнберга призвали в армію, дехто встиг евакуюватися до початку переслідувань.

Несподівано, у 1942 р. Яків зустрів у міській лікарні наречену Йосипа – Феню (Євгенію) Барабаш. Дівчина розповіла другові, що всю її родину розстріляли під час депортації до табору в Доманівці, а їй вдалось втекти і повернутися в Одесу.

Знайомі дістали для неї фальшиві метрики, з якими вона влаштувалася на роботу в лікарню. А от із житлом було важко, адже повернутися в свою колишню оселю Феня не могла. Яків відразу запропонував дівчині пожити в своєму будинку.

Згодом, сім’я Гайденків знайшла для Фені кімнату в комунальній квартирі і продовжувала підтримувати до звільнення міста в квітні 1944 р.

Після війни Йосип Штейнберг та Феня Барабаш одружилися. У 1972 р. вони емігрували до Ізраїлю. Завжди пам’ятали своїх українських друзів. У 1988 р. Яків Гайденко гостював в єврейській родині.

У 1989 р. Єфросинія, Яків та Єлизавета Гайденки визнані Праведниками народів світу.