Грохольські Костянтин та Параска

Костянтин та Параска Грохольські проживали в с. Волоша, неподалік с-ща Степань на Рівненщині. Під час Голокосту подружжя переховувало на своєму обійсті переслідуваних.

Із приходом нацистів єврейське населення зазнало помітних утрат. Німецька окупаційна влада зігнала всіх євреїв с-ща Степань у гетто, організоване на території синагоги. У серпні 1941 р. його мешканців було етаповано до Костопільського району й розстріляно поблизу с. Корчів’я. Дорогою декому вдалось утекти в ліс.

17-річна Соня Вінер та 16-річна Марія Бергер познайомились у хащах, обидві розгублені й шоковані тим, що їм довелося пережити. Марія наполягала на поверненні в селище, в надії знайти там знайомих і заховатися. Соня, навпаки, безпечніше почувалася в лісових нетрях. Дівчата не знайшли спільної мови й пішли різними стежками. Неподалік села Марію схопили невідомі, побили й зґвалтували, покинувши непритомною біля ставка. Уранці її випадково знайшов місцевий баптист Гордій Багній. Чоловік відніс дівчину додому, перев’язав рани й дав їй час оговтатися. Хоча залишати єврейку в себе надовго остерігався, тож дав їй теплий одяг, трохи їжі й провів до лісу.

Із настанням морозів Марія вийшла до хутора біля с. Волоша й постукала до єдиної хати. Відчинила двері Параска Грохольська, яка пустила її на ночівлю. Хатина Грохольських стояла під лісом, подружжя з 10-річним сином Олександром жило усамітнено, і до нього майже не заходили чужі, а надто взимку. Великим подивом для Марії стала зустріч із Сонею Вінер. Як з’ясувалося, та знайшла прихисток у Грохольських майже відразу після втечі з розстрільної колони. Марія та Соня взяли на себе частину роботи, порали маленьке господарство, завдяки якому сім’я виживала. Навесні 1943 р. в лісах почали з’являтися партизани, і Соня вирішила до них приєднатися. Тим часом Марія, навчена гірким досвідом, певний час залишалася на хуторі. Але й туди нагрянули з обшуком місцеві поліцаї. Костянтин устиг заховати єврейку в бочці із зерном так глибоко, що багнет, яким проткнули пшеницю, лише подряпав Марії плече. Коли обшук минув, єврейку дістали з бочки напівпритомну від страху. Стало зрозуміло: якщо дівчата й надалі залишаться в родині хуторян, це буде небезпечно для всіх. Отож Костянтин провів Марію до лісу, де вона дочекалася вигнання нацистів із місцевості.

Після війни Марія Бергер вийшла заміж, переїхала до Польщі, а згодом до Ізраїлю. Соня Вінер певний час жила в Німеччині, а потім переселилася в Австралію.

У 2009 р. Яд Вашем визнав Костянтина й Параску Грохольських Праведниками народів світу.