Дев’ятко (Білоусова) Ольга, Піщик Параска

Ольга Дев’ятко, в дівоцтві Білоусова, проживала з батьками в м. Харків. 23 жовтня 1941 р. обласний центр окупували нацистські війська. Дівчині на той час виповнилося 15 років. Ситуація в місті була напруженою, розпочалися переслідування та вбивства євреїв. Якось узимку, на початку 1942 р., Ольга зустріла на ринку шестирічного сина своїх сусідів Володимира Амусіна, родина якого була напів’єврейською. Наляканий хлопчик блукав вулицями в пошуках їжі й дуже зрадів, побачивши знайоме обличчя. Ольга відвела Володю до своєї тітки Параски Піщик, яка жила на міській околиці. Жінка мешкала сама й погодилася заховати єврейську дитину. Оговтавшись від стресу, малий розповів, що його з татом переселили до гетто, організованого на території заводу сільгосптехніки. Одного дня батько зник, але несподівано з’явилася мама, з якою їх роз’єднали на початку війни, бо вона не була єврейкою. Удвох вони вибралися з гетто й переховувалися в закинутих будинках. Ідучи по продукти, Маруся часто залишала сина самого. Одного разу вона не повернулася. Не дочекавшись матері, хлопчик вирушив на її пошуки й випадково зустрів Ольгу. Дівчина стала для нього порятунком.

Параска Філатівна переховувала Володю в своїй маленькій квартирі до травня 1942 р., майже пів року він не виходив на вулицю. Ольга раз по раз час навідувала тітку й доглядала за ним.

Навесні 1942 р. дівчина побачила в сусідньому дворі Марусю. Як з’ясувалося, її забрали на примусові роботи за місто. Повернувшись, жінка відразу пішла до свого колишнього будинку шукати сина, хоча була впевнена, що його вже немає серед живих. Довідавшись від Ольги про долю Володі, відразу забрала його й переїхала з ним у сусіднє село.

До міста вони повернулися після вигнання німців, у серпні 1943 р. Маруся завжди підтримувала рятівниць свого сина й при першій можливості надала свідчення про їхній героїчний учинок.

У 1999 р. Яд Вашем визнав Ольгу Дев’ятко (Білоусову) та Параску Піщик Праведниками народів світу.

/