Демус Броніслава, Нікітенко (Демус) Галина

Броніслава Демус із донькою Галею та сином Едуардом проживала в м. Ізяслав на Хмельниччині. До війни жінка була депутатом міської ради, мала повагу місцевого населення.

Німецькі війська окупували цю територію 5 липня 1941 р. У серпні було вбито перших кількасот євреїв, решту поміщено в гетто, утворене в старій частині міста. 9 вересня 1942 р. під час каральної акції нацисти знищили більшість мешканців гетто.

До Броніслави в будинок прийшов єврейський підліток Семен Шидер.

Він приятелював із її сином Едуардом, який перебував тоді на фронті. Жінка прихистила втікача на горищі хліва, прикривши сховок сіном. Через два дні до Семена приєдналися Роза Зігельбойм та Яша Клепак.

Оскільки місця для трьох на горищі бракувало, Броніслава запропонувала їм перебратися в маленький склеп на покинутому польському кладовищі неподалік її двору. Уночі євреї перемістилися туди. Раз на день 13-річна Галина носила їм їсти, хоча й вона та її мати жили впроголодь.

Після того як Семен та його товариші перейшли на цвинтар, у Броніславиному домі оселилася єврейка Соня Виноградова, яка доти ховалась у родичів свого чоловіка. А до Семенового товариства навесні 1943 р. приєдналося ще два юнаки – Лазар Вітельмахер і Арон Коренбліт.

Усі вони мешкали в гробівці до квітня 1943 р., а потім вирішили приєднатися до радянських партизанів. Дорогою – розділилися на дві групи, і за кілька днів Семену, Розі та Яші пощастило влитись у червоний загін. Лазар і Арон загинули в дорозі. Пізніше друзі дізналися про смерть Рози Зігельбойм і Яші Клепака.

У березні 1944 р. з м. Ізяслав та його околиць було вигнано гітлерівців. Семен Шидер повернувся до рідного міста. Броніслава й надалі опікувалась юнаком. До самої смерті своєї рятівниці в 1971 р. Семен підтримував із нею тісний зв’язок і називав її матір’ю.

У 2001 р. Яд Вашем визнав Броніславу Демус та Галину Нікітенко (Демус) Праведниками народів світу.