Банк портретів / Завадська Констанція та Олена

Не зломлені терором

Народилася у м. Могилів-Подільський у родині Євгена Казимировича та Констанції Казимирівни Завадських. Батько працював лісником, мама була домогосподаркою, виховувала доньку та сина.

                Восени 1937 р. до будинку Завадських з обшуком вломилися представники органів НКВД. Знайшли кілька польських вітальних листівок та арештували голову сімейства, звинувативши у польській контрреволюційній діяльності та шпигунстві. Рідні намагалися дізнатися про долю Євгена Казимировича, періодично роблячи запити до відповідних установ. Натомість отримували стандартну відповідь, що він «засуджений на 10 років із суворою ізоляцією». Лише наприкінці 50-х років, у списках засуджених та реабілітованих жителів Вінниччини, які надрукувала місцева газета, діти знайшли прізвище батька. Зазначалося, що Завадський Є.К. був розстріляний 28 січня 1938 р., посмертно реабілітований за відсутністю складу злочину.

Після втрати годувальника сім’ї Констанція Казимирівна намагалася знайти роботу, щоб утримувати дітей і стареньку маму. Але дружині «ворога народу» скрізь відмовляли. Лише у 1940 р. їй вдалося влаштуватися на посаду санітарки інфекційного відділення у місцевій лікарні і паралельно вчитися на курсах медсестер Червоного Хреста.

                Під час нацистської окупації родина Завадських проживала на окупованій території і допомагала євреям. Влітку 1941 р. під час облав вони переховували у своєму будинку сім’ю Лірнерів, яка жила по-сусідству. Також надавали сховок Семену і Цилі Перельман та їхнім дітям Сарі і Олександру. Сара Перельман була однокласницею Олени, дівчатка товаришували з дитинства і Завадські намагалися, будь-що, врятувати родину від знищення. Восени Семен Перельман помер від тифу, Циля Яківна з молодшим сином Сашею перейшла жити до ґетто, а Сара до кінця окупації переховувалася в будинку родини Завадських.

У 1948 р. Олена Євгеніївна закінчила Одеських медичний інститут і за направленням поїхала працювати лікарем-дерматологом у медичну частину шахти «Червона Зірка» у м. Торез Донецької області. Там познайомилася з майбутнім чоловіком. Після весілля подружжя проживало в Донецьку, де Олена Євгеніївна понад 20 років працювала лікарем-дерматологом у міській лікарні №1. У 1987 р. переїхали до Києва.

 Професію медика обрала і Сара Перельман. Після закінчення Ленінградського медінституту працювала дитячим кардіологом. У 1992 р. з родиною емігрувала до США.

Сім’ї рятівників і врятованих підтримують дружні стосунки.

У 1996 р. Констанція Казимирівна і Олена Євгеніївна Завадські удостоєні звання Праведників народів світу.

Златко Златанов

м. Київ

Національний Музей історії України у Другій світовій війні

  • fingerprintАртефакти
  • theatersВідео
  • subjectБібліотека
  • commentКоментарі