Завадські Констанція та Олена

Олена народилась у м. Могилів-Подільський у сім’ї Євгена Казимировича та Констанції Казимирівни Завадських. Батько був лісником, мама – домогосподаркою, виховувала доньку та сина.

Восени 1937 р. до їхнього помешкання ввірвалися з обшуком енкаведисти. Знайшли кілька польських вітальних листівок і заарештували главу сімейства, звинувативши в контрреволюційній діяльності та шпигунстві. Рідні намагалися дізнатися про долю Євгена Казимировича, періодично надсилали запити до установ. Відповідь отримували стандартну: що він «засуджений на 10 років із суворою ізоляцією». Лише наприкінці 1950-х рр. у списках засуджених та реабілітованих жителів Вінниччини, які надрукувала місцева газета, діти знайшли прізвище батька. Зазначалося, що Завадський Є.К. був розстріляний 28 січня 1938 р., посмертно реабілітований за відсутністю складу злочину.

Після втрати годувальника сім’ї Констанція Казимирівна намагалася знайти роботу, щоб утримувати дітей і стареньку маму. Але дружині «ворога народу» скрізь відмовляли. Лише в 1940 р. вона влаштувалася санітаркою в інфекційне відділення місцевої лікарні. Паралельно навчалася на курсах медсестер Червоного Хреста.

Під час війни Завадські проживали на окупованій території, допомагали євреям. Улітку 1941 р. вони переховували від облав у своєму домі сім’ю сусідів – Лірнерів. Також надавали сховок Семену й Цилі Перельманам та їхнім дітям Сарі й Олександру. Сара Перельман була однокласницею Олени, дівчатка змалку товаришували, й Завадські намагалися будь-що врятувати родину від знищення. Восени Семен Перельман помер від тифу, Циля Яківна з молодшим сином Сашею перейшла жити до гетто, а Сара до кінця окупації переховувалася в будинку Завадських.

У 1948 р. Олена Євгенівна закінчила Одеський медичний інститут і за направленням поїхала працювати лікарем-дерматологом у медичну частину шахти «Червона Зірка» до м. Торез на Донеччині. Там познайомилася з майбутнім чоловіком. Після весілля молодята проживали в Донецьку, де вона понад 20 років була лікарем-дерматологом у міській лікарні № 1. У 1987 р. переїхали до Києва.

Професію медика обрала й Сара Перельман. По закінченні Ленінградського медінституту працювала дитячим кардіологом. У 1992 р. емігрувала з родиною до США.

Сім’ї рятівників та врятованих підтримують дружні стосунки.

У 1996 р. Констанція Казимирівна й Олена Євгенівна Завадські удостоєні звання «Праведник народів світу».