Капусти Василь та Софія

Василь та Софія Капусти проживали в с. Струсів на Тернопільщині, виховували п’ятьох дітей. Чоловік працював у місцевому млині.

Із приходом нацистів почалися масові переслідування євреїв. Василь Петрович дізнався, що гітлерівці знищили батьків, дружину та сина Шмуеля Зельцера, який був бухгалтером млина, а його самого відправили в гетто до м. Теребовля. Василь кілька разів їздив до міста з надією допомогти Шмуелю, але побачити товариша не вдавалося.

Сам Шмуель, опинившись у гетто, познайомився з Розою Туніс, яка мала схожу долю: її батьків та чоловіка нацисти розстріляли на початку війни. Улітку 1943 р. під час ліквідації гетто Шмуель і Роза втекли. Вони дісталися Струсова й попросили допомоги у родини Капуст. Василь та Софія заховали євреїв на горищі млина й до кінця окупації опікувалися ними.

У березні 1944 р. Василя Капусту мобілізували до Червоної армії. Він брав участь у боях на території Польщі. Зельцери залишилися допомагати Софії Гнатівні по господарству до повернення чоловіка з фронту. У 1948 р. Шмуель і Роза емігрували до Ізраїлю.

/

12 березня 2000 р. Меморіальний комплекс історії Голокосту Яд Вашем удостоїв подружжя Капуст звання «Праведник народів світу».