Коломієць Ганна, Бурчик (Коломієць) Галина

40-річна вдова Ганна Коломієць проживала в с. Стовп’яги на Київщині. Жінка працювала вчителькою в місцевій школі й виховувала трьох доньок: Віру, Анастасію та Галину.

Через рік після окупації регіону нацистськими військами двох старших дівчат відправили на примусові роботи до Німеччини. Ганна залишилася з 12-річною Галинкою. Навесні 1943 р. до їхньої оселі прийшла 14-річна Галя, донька колишніх колег Ганни – Василя Поліщука та Броніслави Кельріх. Дівчина була виснажена й просила допомоги. Її матір заарештували в м. Переяслав під час облави, а вона з молодшими братом і сестрами втекла. Колишні сусіди допомогли дітям, переправили їх до лісу. Галя знала, що батько теж переховується в лісі з партизанами, але як його знайти, не мала й гадки.

Ганна погодилася допомогти єврейським дітям. Коли надворі почало сутеніти, вона відправила разом із Галею свою доньку, яка добре орієнтувалася в лісі, щоб забрати решту дітей. Жінка насилу стримувала сльози коли годувала й купала п’ятирічну Люду, трирічну Ларису та дев’ятирічного Льоню, вичісувала їм воші з волосся. Діти поступово відійшли від пережитого стресу, були слухняними й розуміли, що виходити на вулицю небезпечно. На свої мізерні кошти Ганна утримувала їх до кінця війни. Навіть після вигнання із села нацистів восени 1943 р., коли дівчаток і хлопчика знайшов батько, вони залишались у родині Коломійців.

У 2002 р. Яд Вашем визнав Ганну Коломієць та її доньку Галину Бурчик (Коломієць) Праведниками народів світу.

/