Банк портретів / Кондратюки Лук’ян, Феодора, Федір та Ніна, Макаревичі Кузьма, Марія та Степан, Козел Євдокія

Кондратюки Лук’ян, Феодора, Федір та Ніна, Макаревичі Кузьма, Марія та Степан, Козел Євдокія

У с. Оженин, що неподалік м. Здолбунів на Рівненщині, під час нацистської окупації українські родини рятували переслідуваних євреїв. Місто гітлерівці окупували 28 червня 1941 р. Менше ніж за рік там було організовано гетто, де утримували до 5 тис. євреїв, здебільшого жінок і дітей. Масові розстріли його мешканців мали місце 13 жовтня 1942 р. в крейдяному кар’єрі поблизу с. Старомильськ. Того дня було знищено понад 1500 осіб. 14–15 жовтня в с-щі Мізоч – близько 1500, 15 жовтня – 1800, загалом понад 4500 осіб.

Мотелю Ключнику вдалось уникнути розстрілу. Він дістався до с. Оженин і прийшов до будинку своєї знайомої Євдокії Козел. Чоловік розповів про трагічну долю тисяч євреїв, зігнаних до гетто, й про те, як йому вдалось утекти. Євдокія могла запропонувати прихисток щонайбільше на кілька днів, бо її будинок стояв майже в центрі села й звідусіль проглядався. Отож відвела єврея до своїх друзів Лук’яна та Феодори Кондратюків, які мешкали на околиці села з дітьми-підлітками Федором і Ніною. Лук’ян був лісником, син йому допомагав у всьому, тож Кондратюки швидко викопали для Мотеля в лісі яму-схрон, утеплили її соломою. Невдовзі до сховку перебравсь і його старший брат Юрій Ключник. Тієї самої осені до хати Кондратюків прийшов чоловік на ім’я Марек. Він дуже змерз і, гріючись біля грубки, розповів, що розвантажував вагони спільно з іншими євреями, які працювали на будівництві дороги від с. Оженин до с. Тайкури. Марек відділився від гурту, а охоронець якось не звернув на нього уваги. Так йому вдалося втекти. Кондратюки нагодували єврея і вирішили закликати до сховку, де вже облаштувалися брати Ключники. До допомоги втікачам, яких ставало щораз більше, долучилась українська родина Макаревичів. Усі разом побудували ще кілька криївок й дбали про підопічних. Загалом за роки війни вони врятували 17 євреїв, серед яких була й сім’я Вальдманів із шести осіб. У обов’язки Федора Кондратюка, його 14-річної сестри Ніни та Степана Макаревича входила доставка їжі та води євреям до лісу, де вони перебували до весни 1944 р.

Після війни Вальдмани емігрували до США, Мотель Ключник залишився жити в м. Здолбунів, його брат Юрій загинув за нез’ясованих обставин.

У 1997 р. Яд Вашем визнав Євдокію Козел, Лук’яна, Феодору та Федора Кондратюків, а також Кузьму, Марію та Степана Макаревичів Праведниками народів світу. У 2000 р. це звання отримала Ніна Садовник (Кондратюк).

Світлана Демченко

м. Київ

Національний музей історії України у Другій світовій війні

  • fingerprintАртефакти
  • theatersВідео
  • subjectБібліотека