Кормило Михайло

Михайло Кормило з дружиною Стефою та маленькою донькою Надійкою проживав у с. Мишковичі на Тернопільщині. Під час нацистської окупації регіону працював на місцевому спиртзаводі.

У першій декаді липня 1941 р. регіон був окупований гітлерівськими військами. Уже 4-го числа почались убивства євреїв у м. Тернопіль. Погром, найбільший в області, тривав до 11 липня. Упродовж тижня в місті було страчено близько 5 тис. осіб.

Разом із Михайлом на заводі працював Яків Голд, житель обласного центру. Чоловіки товаришували. Коли стало небезпечно, єврей попросив прихистити його, дружину й брата. Михайло погодився, облаштував у сараї невеличкий сховок, куди невдовзі перемістилися Яків із Бетею та Бенціон. Навесні 1943 р. до них приєдналася 22-річна Соня Мандель. Коли пішли чутки про ліквідацію таборів примусової праці, в одному з яких перебувала дівчина, вона вирішила втікати. Блукаючи, натрапила на оселю Кормилів, які й прихистили її. Українська родина опікувалася євреями до вигнання гітлерівців. Деякі сусіди хоч і підозрювали, що Михайло та Стефа допомагають переслідуваним, але ніхто не доніс окупаційній владі.

Після війни Голди емігрували до США, а Соня Мандель – до Ізраїлю. Зв’язок рятівників та врятованих розірвався. Лише в 1992 р. Софія Йоффе (Мандель) віднайшла контакти з українською родиною.

У 1992 р. Яд Вашем визнав Михайла Кормила Праведником народів світу.

/