Котляревська (Загребельна) Лідія

Напередодні війни 17-річна Лідія вийшла заміж за єврея Олександра Котляревського, який був старший за неї на чотири роки. Після початку німецько-радянської війни він пішов на фронт, а вже через місяць Лідія дізналася про його загибель на полі бою. На той час дівчина була вагітною. Вона народила доньку через шість місяців після смерті чоловіка і назвала її Олександрою, на його честь. Молода мати повернулася з немовлям до батьків – її мати та вітчим намагалися чинити опір окупантам, і Лідія підтримала їх у цьому рішенні. Від грудня 1941 р. їхня квартира перетворилася на місце зустрічі радянських підпільників. В одній із кімнат було облаштовано таємний притулок для радянського офіцера, єврея Бориса Сондака. Незадовго до цього йому вдалося втекти з німецького полону. Перебуваючи в укритті, Борис друкував офіційні німецькі бланки, вирізав печатки і підробляв документи, які підпільники використовували у своїй діяльності.

Лідія Котляревська влаштувалася на роботу в німецький шпиталь. Знаючи німецьку мову, вона прислухалася до розмов пацієнтів і передавала корисну інформацію своїм командирам. Крім того, будучи медсестрою, вона мала доступ до медикаментів, які передавала підпільникам.

Разом із Лідією до підпільної роботи була залучена її подруга Тетяна Батеженко. Чоловік Тетяни, єврей Юхим Рабовський, перебував на фронті. Подружжя мало однорічного сина Віктора, якого доводилося постійно ховати у друзів. Влада періодично влаштовувала обшуки в помешканні Тетяни, не вірячи, що дитина померла, як це стверджувала його мати. Часто хлопчик перебував у Лідії. Під час облав вона забирала Віктора та свою доньку, йшла з ними в міський парк і там ховалася в хащах.

У жовтні 1942 р. серед підпільників прокотилася хвиля арештів. Були затримані батьки Лідії та Борис Сондак. Згодом їх розстріляли. Лідії з донькою вдалося втекти з м. Дніпропетровськ і до звільнення міста переховуватися у друзів. Тетяна Батеженко із сином Віктором також дочекалися звільнення, завдяки допомозі рідних і друзів.

/

31 жовтня 2002 р. Лідія Котляревська удостоєна звання «Праведник народів світу».