Кудрицька Ольга, Родзевич Тетяна

Ольга Кудрицька з донькою Тетяною Родзевич та однорічним онуком Ігорем проживала в м. Київ. Неподалік від них мешкала з родиною єврейка Дора Степанська, близька подруга Ольги. Коли почалася війна, Дориного сина й Тетяниного чоловіка мобілізували на фронт. Спільні переживання ще більше зблизили жінок.

Коли в столиці з’явилися оголошення про збір євреїв неподалік Бабиного Яру, Дора прийшла до Ольги порадитися, що робити. Хвилювалася, що син, повернувшись, не знайде її, бо ширилися чутки, ніби євреїв збираються евакуювати. Ольга запропонувала Дорі переночувати в неї, а вже вранці остаточно вирішити, що робити.

Наступного дня жінки дізналися про розстріли євреїв. Ольга й Тетяна вирішили рятувати Дору, облаштували їй сховок на горищі.

У листопаді 1941 р. до будинку Кудрицьких зайшов чоловік, який поцікавився долею Дори Степанської. Ольга спочатку злякалася, що їх викрили, але він назвався Дориним братом Борисом Кавалерчиком. Розповів, що пораненим потрапив у полон, а тепер утік і шукає київських родичів. Дора зраділа появі брата. Вони вирішили вдвох потайки покинути місто й шукати прихистку в селах. Ольга Кудрицька віддала Дорі своє свідоцтво про народження, і документ справді врятував утікачку в дорозі. Їх із братом зупинили німці й, перевіривши документи, Бориса заарештували, а Дору відпустили.

Зрештою жінка повернулася до Кудрицьких і переховувалася там до кінця окупації столиці.

У 1996 р. Яд Вашем визнав Ольгу Кудрицьку й Тетяну Родзевич Праведниками народів світу.