Кузьменки Тимофій та Олена

Тимофій та Олена Кузьменки з маленькою донькою мешкали в с-щі Олександрівка на Кіровоградщині. Подружжя товаришувало з продавцем місцевого магазину євреєм Левом Співаковським та його родиною.

5 серпня 1941 р. селище було окуповане гітлерівськими військами. У грудні євреїв перемістили до гетто. Там опинився і Лев Співаковський із дружиною Фенею та доньками Нюсею і Лізою. У березні 1942 р. гетто в с-щі Олександрівка було ліквідоване. Євреїв зганяли на околицю сусіднього с. Івангород, де в ярах розстрілювали. Коли приречених колонами вели на страту, Олена Кузьменко саме поралася на своєму подвір’ї і виглянула за паркан. Очима шукала знайомі обличчя й угледіла Лева Співаковського з шестирічною Лізою. Вони зустрілися поглядами – і чоловік із мовчазним благанням блискавично штовхнув доньку до обійстя Кузьменків. Господиня схопила її, закутала у своє пальто й швидко повела до хати. Лізу заховали на горищі й не випускали звідти кілька днів, допоки в селі було неспокійно. Згодом ситуація покращилася, розстрільні команди виїхали, і стало безпечніше. Малу почали виводити на вулицю, називали її тепер Марією. Вона бавилася разом із донькою Кузьменків – молодшою на два роки. Дівчатка росли як сестри.

Після вигнання гітлерівців із с-ща Олександрівка Тимофія мобілізували на фронт. Невдовзі родина отримала сповіщення про його загибель. Уже після війни Олена з’ясувала, що всі Лізині родичі були знищені під час Голокосту, тож офіційно оформила опікунство над дівчинкою.

У 2003 р. Яд Вашем визнав Тимофія та Олену Кузьменків Праведниками народів світу.

/