Кузьменко Лідія, Крутогорова Ганна

Лідія Кузьменко із сином Володимиром проживала в м. Харків. Її чоловіка, журналіста Олександра Каптелиніна, розстріляли в 1938 р. під час сталінських репресій. У будинку Кузьменків часто бував Володин шкільний товариш Альберт Куденко. Лідія добре знала його батьків Івана Куденка та Клару Блоштейн.

У жовтні 1941 р., коли гітлерівські війська наступали на м. Харків, будинок Куденків у центрі міста був зруйнований, а Іван серйозно поранений. Єврейська родина знайшла житло на околиці, і її спілкування з Лідією та Володимиром на певний час перервалося.

14 грудня 1941 р. з’явився наказ місцевого коменданта про те, що до 16 грудня євреї мають переселитись у 10-й район міста, де стояло 26 бараків заводського селища. Крім харківських, туди були відправлені також євреї з передмістя.

Саме в дні, коли відбувалося переселення, до Лідії несподівано завітала Клара Блоштейн. Розповіла, що вони знайшли зручне помешкання в районі, де їх ніхто не знає. Але щоб не наражати дітей на небезпеку, жінка вирішила не мешкати з ними й попросила в Кузьменків тимчасового прихистку.

Упродовж місяця Клара залишалася в них. Подеколи на нейтральній території зустрічалася з дітьми – 14-річним Альбертом, 9-річним Рудольфом та 7-річною Лією. Якось після чергової зустрічі вона не повернулася. Пізніше Лідія дізналася, що її приятельку схопили на вулиці й розстріляли в січні 1942 р. в Дробицькому Яру.

Іван із дітьми й надалі вів таємний спосіб життя. Після поранення чоловік був малорухомий, тож єдиним годувальником сім’ї став Альберт. Улітку 1942 р. під час облави хлопця впіймали на вулиці й відправили на примусові роботи до Німеччини, а батька зарештували за те, що не зареєструвався на біржі праці.

Рудольфа і Лію взяла під опіку сусідка Ганна Крутогорова. Вона жила сама: чоловік та єдиний син загинули під час нацистського наступу на м. Харків у 1941 р. Ганна знала, що діти напівкровні, та все-таки вирішила їх урятувати й опікувалася ними, допоки Івана відпустили з в’язниці.

У 2002 р. Яд Вашем визнав Лідію Кузьменко та Ганну Крутогорову Праведниками народів світу.