Банк портретів / Куртієв Аджикадир, Айше та Джафар

Куртієв Аджикадир, Айше та Джафар

Татарська родина Куртієвих проживала в с. Айман-Кую, недалеко від м. Керч, що у Криму (нині – с. Реп’ївка, Автономна Республіка Крим). У подружжя Аджикадира та Айше Куртієвих було 6 дітей. За тиждень до німецької окупації чоловік повернувся з фронту інвалідом. Тому в господарстві помічником йому став старший син Джафар.

16 листопада 1941 р. німці захопили ці території, а через кілька днів у село прийшла нікому незнайома жінка з двома доньками. Вона попросила Куртієвих впустити їх у будинок відпочити. Її з дітьми взяли до будинку і в той же вечір за вечерею жінка розповіла Куртієвим, що її звуть Ніна Бакши (насправді її ім’я було Ципа Бакши). Вона розповіла про те, як їй із доньками Аллою та Феодосією (Фаєю) вдалося втекти із м. Керч після того, як їхній будинок був зруйнований під час бомбардування, а її чоловіка убили.

У м. Керч зосереджувалося досить багато промислових підприємств, тому там були активні бомбардування з авіації. Унаслідок руйнівних військових дій місто було майже цілком знищене. За час нацистської окупації було убито близько 15 тис. жителів міста, з них понад 7 тис. осіб було розстріляно в Багерівському рову.

Чутки про масові розстріли активно ширилися навколишніми селами, однак це не вплинуло на рішення Куртієвих допомогти родині Бакши. Куртієви запропонували їм залишитися в їхньому будинку. На наступний день Аджикадир заявив старості села, що в нього гостюють племінниця з дітьми. Ніна та її доньки, не ховаючись, жили в селі, проте через тиждень жінка відчула, що місцеві чоловіки починають залицятися до неї. Крім того, у грудні 1941 р. німецькі зв’язківці облаштували в будинку Куртієвих штаб. Щоб уникнути можливих ускладнень, вона вирішила повернутися до м. Керч.

У холодну дощову ніч Ніна в супроводі Джафара повернулася до міста. Її діти залишалися з Куртієвими до першого повернення радянських військ у м. Керч – 30 грудня 1941 р. Наступного дня Ніна Бакши забрала їх і евакуювалася вглиб СРСР.

Під час повторної нацистської окупації Джафара відправили на примусові роботи до Німеччини. У 1945 р. його призвали до Червоної армії, але невдовзі депортували до Узбекистану. Сім’я Куртієвих разом з іншими кримськими татарами була депортована до Середньої Азії раніше – у травні 1944 р. Аджикадир та Айше Куртієви померли на чужині. Лише Джафар із сім’єю зміг повернутися на батьківщину.

Родина Бакши повернулася до м. Керч у 1945 р. Після війни проживали в м. Севастополь. У 1977 р., після тривалих пошуків, Ніна Бакши нарешті змогла визначити точне місцезнаходження своїх рятівників і в тому ж році приїхала з доньками до них у м. Самарканд.

31 травня 1999 р. Аджикадир і Айше Куртієви були удостоєні почесного звання «Праведник народів світу». У 2001 р. цю нагороду отримав і їхній син Джафар.

Данило Грегуль

м. Київ

Національний музей історії України у Другій світовій війні

  • fingerprintАртефакти
  • theatersВідео
  • subjectБібліотека
  • commentКоментарі