Банк портретів / Кутнич Марія

Невідвертаючись від чужої біди

Марія Кутнич із трьома дітьми Марією, Юрієм, Іваном та хворим свекром проживала у с. Великі Ком’яти на Закарпатті. Чоловік помер. Їй одній доводилося важко працювати, щоб прогодувати всю родину, проте вона прихистила у себе єврейського хлопця.

Єшуа Грінфельд до війни працював вчителем у м. Дебрецен (Угорщина). У 1944 р., коли євреїв Угорщини почали зганяти у ґетто, Єшуа вирішив повернутися додому, на Закарпаття, де жили його мати і старші сестри.

Невдовзі і євреї Великих Ком’ят отримали наказ збиратися з речами на вивезення, Єшуа благав рідних залишитися – але вони відмовилися. Сестра Естер домовилася зі своєю подругою і сусідкою Марією Кутнич, щоб вона взяла до себе Єшуа. Назавтра почалася депортація. Мати Єшуа, сестри Естер та Хава виїхали – вони тоді не знали, що їдуть до табору Аушвіц.

Єшуа Марія заховала у погребі. Прогодуватися було дуже важко, але її діти порівну розділяли з єврейським хлопцем їжу. Одна із сусідок дізналася про Єшуа та погрожувала видати його. Марія переховала хлопця з підвалу на горище, але попри все, залишила його в себе. Після вигнання з регіону окупантів Єшуа добровольцем пішов на фронт. Повернулася до села Естер – з усієї родини в Аушвіці вижила лише вона.

По війні Єшуа емігрував до Аргентини і зв'язок із ним урвався, проте Естер і Шура, її донька, підтримували зв'язок із Марією. Шура згодом надіслала свідчення до Яд Вашему із проханням, щоб Марію Кутнич визнали Праведницею народів світу.

Нагороду отримала онучка Праведниці – Надія Іванівна Юричко у Національному музеї історії України у Другій світовій війні 23 жовтня 2017 р. Медаль та почесну грамоту Праведника народів світу вручав Надзвичайний та Повноважний Посол Держави Ізраїль в Україні пан Еліав Бєлоцерковські.

Златко Златанов

м. Київ

Національний Музей історії України у Другій світовій війні

  • fingerprintАртефакти
  • theatersВідео
  • subjectБібліотека
  • commentКоментарі