Кучеруки Йосип та Євдокія

Йосип та Дуня Кучеруки з маленькою донькою проживали в с-щі Меджибіж на Хмельниччині. Під час німецько-радянської війни Голокост не оминув їхнього населеного пункту. Німці окупували його 8 липня 1941 р. Восени 1942 р. та навесні 1943 р. відбувалися масові розстріли єврейського населення. Неподалік с-ща Летичів було знищено більш ніж 7 тис. осіб, а біля с-ща Меджибіж – близько 3 тис. людей похилого віку, жінок і дітей. Меджибізьких чоловіків-євреїв примусово відправляли на земляні роботи, вони прокладали дорогу, працювали на будівництві. Неподалік вул. Банної окупанти створили гетто, оточене високою огорожею з колючим дротом. Євреїв заселяли до будинків по 15–20 осіб у кімнату й забороняли виходити за межі тієї території. Невільники жили в холоді, голоді й антисанітарії. 22 вересня 1942 р. окупанти оточили гетто й зібрали його мешканців на базарній площі. Молодих відокремили, декого потім перевели до табору в с-ще Летичів. Решті було наказано зібратися з речами для відправлення на роботи. Дехто повірив – сподівався, що їх і справді задіють на будівництві чергового об’єкта, – але євреїв повели за с-ще Меджибіж, у бік с. Русанівка, й біля річки в ярах розстріляли. Українським селянам вдалося врятувати кількох із них. Серед уцілілих виявився 12-річний Михайло Міліс. Прихисток у своїй оселі йому надала родина Кучеруків.

У гетто Міша перебував разом із мамою та молодшим братиком. Їх обох було страчено, а старшому хлопцеві вдалося вибратися з розстрільної ями. Кілька днів він блукав і переховувався в підвалі свого колишнього однокласника, а потім попросився до маминих друзів Йосипа та Євдокії Кучеруків. Вони швидко приготували теплий сховок на горищі поруч із комином. Так єврейський хлопець безпечно перезимував в українській родині. Та Йосип остерігався, що їхня маленька донька, ще не розуміючи трагедії, викаже втікача – і тоді постраждають усі. Тож навесні чоловік облаштував для Михайла прихисток у бараках неподалік. Кучеруки опікувалися ним не лише до вигнання гітлерівців із краю – підтримували й після війни.

У дорослому віці Михайло Міліс емігрував до Ізраїлю.

У 1995 р. Яд Вашем визнав Йосипа та Євдокію Кучеруків Праведниками народів світу.

/