Кушніри Ганна, Іван та Клавдія

Ганна Кушнір із чотирма дітьми проживала в с. Ялтушків, неподалік м. Бар на Вінниччині. Село опинилося під контролем гітлерівців 15 липня 1941 р. За період окупації, яка тривала до березня 1944 р., в райцентрі та його околицях було розстріляно близько 8 тис. мирних жителів, 2 тис. осіб вивезли до Німеччини. Найбільші звірства окупантів були націлені на єврейську громаду, яка тільки в м. Бар на початок Другої світової війни налічувала 10 тис. осіб. На території району було створено 11 гетто й 6 поселень у місцях наймасовішого проживання євреїв: у м. Бар, с. Ялтушків, Попівці, Матейків, Верхівка, Балки, Примощаниця та ін. Ялтушківське гетто було одним із найбільших за кількістю невільників на території України. Там мешкали євреї не лише із с. Ялтушків, а й із навколишніх сіл. Цей населений пункт мав переважно єврейських жителів і був відомий своєю синагогою з парком. Бранців гетто змушували важко працювати, малювати жовті кола на одягу й носити жовті шестикутні зірки, їм заборонено було виходити за межі обгородженої території. 19–20 серпня та 15 жовтня 1942 р. відбулися масові розстріли: страчено було майже всіх в’язнів – понад 1400 осіб. Урятуватися пощастило небагатьом: хтось зумів утекти до румунської зони окупації, когось заховали місцеві українці.

Під час першого масового розстрілу в серпні 1942 р. Мене Глуз із доньками Любою та Ривою втекла до лісу. Через певний час у пошуках їжі, вони вийшли до села й заховалися в сараї на обійсті Кушнірів. Уранці, пораючись по господарству, їх побачила Ганна. Господиня поспівчувала втікачкам і вирішила не кидати їх у біді. Старші діти Іван та Клавдія допомогли облаштувати сховок на горищі сараю, де єврейки переховувались упродовж чотирьох місяців. Згодом Ганна домовилася з надійною людиною, яка переправила матір із доньками до Трансністрії. Вигнання окупантів Глузи дочекались у гетто с-ща Копайгород.

У 1996 р. Яд Вашем визнав Ганну та Клавдію Кушнір Праведниками народів світу, а в 1999 р. це звання отримав також Іван Кушнір.

/