Банк портретів / Кушнірук Ольга та Вансович Фелікс

Кушнірук Ольга та Вансович Фелікс

Ольга Кушнірук жила в м. Бердичів на Житомирщині. Її чоловік, поляк Фелікс Вансович, працював бухгалтером на цукровому заводі.

8 липня 1941 р. місто окупували нацистські війська. Оскільки Бердичів був переважно єврейським містечком, то став місцем масового знищення людей. 7–8 серпня 1941 р. почалося масове виселення євреїв до гетто в районі міського базару та навколишніх вул. Староміської, Муромської, Штейнівської. Із майна їм дозволялося взяти лише одяг і білизну. Євреїв заганяли в старі халупи по п'ять-шість сімей, по кілька десятків людей в одну кімнату. На переселення відводився один день, а на практиці цей строк був зведений до 2–3 год. Залишати гетто дозволялося лише для виходу на базар, придбання продуктів, але тільки після 6 год вечора, коли на базарі вже практично не залишалось ані продавців, ані продуктів. В інший час виходити за межі гетто заборонялось. 15–16 вересня 1941 р. відбувся наймасовіший розстріл євреїв Бердичева і прилеглих територій. Приречених гнали великими групами, а немічних звозили машинами до місць страти. Групи по 30–50 осіб приганяли до завчасно викопаних ям, де вони віддавали усі цінності й гроші офіцерові, після чого їх страчували. Загалом цього дня було знищено 12 тис. осіб. Врятуватись від розстрілу вдалося лише одиницям.

До Фелікса Вансовича одного разу звернувся робітник заводу з проханням заховати 5-річну Раю Фердман, яка втратила всю сім'ю.

Рая жила зі своєю тіткою, а звернувся до Фелікса Вансовича робітник, який був їхнім сусідом. Він сподівався, що бездітні Ольга і Фелікс захочуть удочерити маленьку Раю. Вансович і Кушнірук із радістю взяли дитину у свій будинок. Вони ставилися до дівчинки з турботою й любов'ю, а сусідам повідомили, що Рая – дочка Вансовича від першого шлюбу.

Згодом деякі сусіди стали із підозрою придивлятися до Раї, і влада почала допитувати дівчинку, Ольгу Кушнірук і Фелікса Вансовича. На той час Раю вже охрестили, дали їй українське, навчили християнським звичаям, традиціям і молитвам. Завдяки цьому вона змогла переконати слідчих, що вона – не єврейка, і незабаром сім’ю відпустили на свободу.

Однак після цього інциденту Раї суворо заборонили виходити з дому і наказали їй уникати будь-якого спілкування з людьми у військовій формі. 5 січня 1944 р. Червона армія зайняла м. Бердичів. Цього дня Фелікс Вансович підняв Раю на руки і сказав: «Тепер можеш нікого не боятися».

Відразу після цих подій Фелікс пішов добровольцем на фронт. У березні 1944 р. він загинув. Рая жила з Ольгою Кушнірук до самої смерті останньої.

13 жовтня 1997 р. Яд Вашем удостоїв Ольгу Кушнірук і її чоловіка Фелікса Вансовича почесним званням «Праведник народів світу».

Данило Грегуль

м. Київ

Національний музей історії України у Другій світовій війні

  • fingerprintАртефакти
  • theatersВідео
  • subjectБібліотека
  • commentКоментарі