Кіндрат Кирило

Кирило Кіндрат народився в 1920 р. на Івано-Франківщині. Злиденне життя змусило його вирушити на заробітки вже в 15-річному віці. Утім, навіть ідучи в заробітчани, хлопець почував прагнення до знань (у селі закінчив лише початкову чотирирічну школу), тож і працю собі обрав не першу-ліпшу. Найнявся за харчі будувати шляхи, бо після трьох років тієї роботи надавалася можливість здобути спеціальність за державний кошт. Але навчання виявилося недовгим – розпочалася Друга світова війна. Юнак повернувся додому.

Улітку 1943 р. доля звела його з колишнім викладачем, професором Варшавського університету Ісааком Шлезінґером, якому вдалося втекти із Львівського гетто. Напередодні там розстріляли його дружину й двох доньок. Кирило усвідомлював: переховуючи втікача-єврея, він наражає на небезпеку життя не тільки власне, а й усієї родини. Та вчинити інакше не міг. Спершу переховував Ісаака в себе у стодолі та в ямі для овочів на городі, а потім – завдяки відносній віддаленості свого обійстя – і в будинку. Упродовж року той таємно проживав у родині Кіндратів.

У липні 1944 р. Кирило та Ісаак переїхали до м. Бурштин і влаштувалися на роботу в системі освіти. А наприкінці 1940-х Шлезінґер перебрався до Польщі, звідки емігрував до Ізраїлю. Протягом багатьох років рятівник та врятований листувалися.

У 1970-х рр. Кирило Кіндрат потрапив під хвилю репресій радянського державного апарату в боротьбі з шістдесятниками. На нього звели наклеп, надрукували нищівну статтю у всесоюзній газеті «Комсомольская правда», звільнили з роботи в Рівненському педагогічному інституті, де він завідував кафедрою педагогіки та психології, позбавили вченого звання. Причина – «антипатріотична поведінка під час окупації», переписка з євреями. Хоча жодного офіційного наказу не було. І лише з проголошенням незалежності України йому було повернуто звання й поновлено на роботі в Рівненському педагогічному інституті. Кирило Кіндрат читав студентам лекції з педагогіки до останнього дня свого 81-річного життя, вів активну громадську роботу, тісно співпрацював із Народним рухом України.

У січні 1993 р. він створив Рівненську обласну асоціацію милосердя християн-рятівників «Праведники народів світу» і розпочав роботу з пошуку по всій Україні людей, які під час Голокосту рятували євреїв, ризикуючи власним життям.

У грудні 1993 р. Яд Вашем визнав Кирила Кіндрата Праведником народів світу.