Лесниченко Ганна та Ірина

Ганна Лесниченко з донькою Іриною проживала в м. Одеса. Серед їхніх сусідів і друзів була вдова Ольга Криворукова (у дівоцтві – Талес). Чоловіка Ольги репресували в 1937 р. Вона залишилась із двома дітьми. Старша, Марія, була ровесницею Ірини, дівчата навчалися в Одеському інституті, а молодший син Саша – в середній школі.

Після окупації м. Одеса Ольга із сином були депортовані в гетто в с. Доманівка, де й загинули. Марії під час депортації вдалося втекти, повернутися у свою квартиру й певний час там пожити. Але під час чергової хвилі облав вона попросила допомоги в сусідів. Ганна та Ірина заховали дівчину в погребі, вхід у який був на їхньому сходовому майданчику. Маня переховувалася там кілька тижнів, поки ситуація в місті покращилась і вона змогла піднятися в їхню квартиру. Ірина намагалася втішити подругу в її горі. Навесні 1942 р. Марії вдалося розшукати батькових родичів і перебратися до них. Після війни Марія Бебешко (Криворукова) проживала в Молдові. Усе життя підтримувала дружні відносини зі своїми рятівницями.

/

14 листопада 2001 р. Ганні Лесниченко та її доньці Ірині Єгоровій (Лесниченко) присвоєно звання «Праведник народів світу».