Липинська Катерина

Катерина Липинська мешкала з чоловіком та двома дітьми в м. Устилуг на Волині.

Містечко було багатонаціональним, поруч із українцями та поляками проживало понад 3 тис. євреїв. Із початком окупації нацисти почали їх переслідувати. У лютому 1942 р. було створено Устилузьке гетто, куди зігнали близько 2 тис. місцевих євреїв. Улітку того самого року в’язнів гетто почали відправляти на роботи до с. П’ятидні тієї ж таки Волинської області. Упродовж кількох тижнів на території колишнього військового аеродрому вони викопали три величезні рови. А вже 1 вересня почалися розстріли євреїв, що тривали кілька днів. Першими жертвами стали близько 1500 осіб із м. Устилуг, потім стратили мешканців гетто з м. Володимир-Волинський (нині – м. Володимир). Загалом у с. П’ятидні вбито близько 15 тис. осіб.

Небагатьом пощастило втекти. 5 вересня 1942 р. Катерина Липинська зайшла до свого сараю й почула, що хтось її кличе. Голос лунав із горища. Виявилося, що це її знайомий, 18-річний Генрик (Генрі) Оренштейн, місцевий єврей, із яким були його старші брати Шмуель (Сеймур) і Фелек (Фелікс) та їхній батько Лейб. Їм чотирьом поталанило уникнути каральної акції, і впродовж наступних днів вони ховалися в майстерні, вікна якої були затулені віконницями. Родина була виснажена, страждала від холоду й голоду. Попри небезпеку, господиня дозволила Оренштейнам залишитись у її сараї, нагодувала й напоїла їх. Вони ховалися в сіні аж до 30 вересня 1942 р., і ніхто із членів Катерининої сім’ї навіть не здогадувався про їхню присутність.

Пізніше на прохання Генрика Катерина Липинська зв’язалася з місцевою дівчиною, подругою Фелека. Завдяки їй утікачі встановили зв’язок зі своїми родичами, які мешкали в м. Грубешів (нині – Люблінське воєводство, Польща). Це місто стоїть по інший бік р. Західний Буг, на її лівому березі, тож Оренштейни попросили Катерину провести їх до річки. Там вони й розлучилися.

Невдовзі рятівниця сховала у своєму будинку ще й 24-річну Матильду Гретель. Упродовж 18 місяців, аж до вигнання нацистів із краю, дівчина ховалася то в будинку, то в сараї Катерини Липинської.

По війні брати Оренштейни (їхній батько Лейб помер у 1943 р. в м. Грубешів) та Матильда Гретель (Тополь) переїхали до США, звідки почали допомагати Катерині Липинській та її родині продуктами – надсилали цукор, чай, каву, цигарки тощо. Через ці посилки кагебісти обрали сім’ю рятівниці за мішень і розпочали кампанію цькування в місцевих газетах та на партійних з’їздах. Це зрештою призвело до тяжкої хвороби рятівниці…

7 вересня 1988 р. Яд Вашем удостоїв Катерину Липинську почесного звання «Праведник народів світу».