Банк портретів / Макар Роман та Ганна

Історія родини Макарів

Роман та Ганна Макари з двома маленькими дітьми Володимирою та Орестом проживали у Бориславі. Родина була заможна, Роман – кваліфікований інженер-нафтовик, володів кількома нафтовими свердловинами. Його батько Іван Макар обіймав посаду міського голови. Його дружина Ганна була активною учасницею бориславського осередку організації «Союз українок».

Під час нацистської окупації, коли у місті почалися масові розстріли єврейського населення, до Івана звернувся за допомогою бориславський лікар Елькан Хармелін з проханням заховати його родину. Деякий час вони жили у трудовому таборі в будинку для лікарів, але Хармелін розумів, що рано чи пізно, незважаючи на статус лікаря, його сім’ю знищать разом з усіма мешканцями табору.

Іван направив їх до свого сина Романа, який у підвалі свого будинку обладнав сховок, де протягом всієї окупації переховувалося 13 євреїв. Подружжя Макарів забезпечувало їх їжею та одягом, облаштували для втікачів бібліотеку. Серед урятованих – львівські лікарі Рита Браунер, Хана Брюненграбер, Елькан, Регіна та Рауль Хармеліни.

Після війни всі врятовані емігрували до Австралії, однак підтримували зв’язки з рятівниками. Рита дізналася, що її родину депортували до концтаборів, мама загинула в Аушвіці, батько дивом урятувався в Маутхаузені. У 1945 р. вона вийшла заміж за Рауля Хармеліна. Вони із вдячністю згадували Романа та Ганну Макарів, які ризикуючи своїм життям, рятували чужі.

У 2015 р. родина Макарів удостоєна звання Праведника народів світу.

Віталій Горобець

м. Київ

Національний Музей історії України у Другій світовій війні

  • fingerprintАртефакти
  • theatersВідео
  • subjectБібліотека
  • commentКоментарі