Минкова (Штепан) Світлана

Напередодні німецько-радянської війни Світлана Штепан проживала в Одесі. Дівчина була студенткою фізико-математичного факультету Одеського університету.

На початку 1942 року її близька подруга звернулася з проханням допомогти з житлом молодій жінці на ім’я Ольга. Світлана погодилась, і невдовзі Ольга перебралася до її квартири. Дівчата потоваришували і Ольга наважилась зізнатися Світлані, що вона єврейка і її справжнє ім’я Євгенія Шерман.

Коли почалися переслідування євреїв вона разом з двома дітками переховувалася в лікарні, де працював її чоловік Сергій Брамбила. Згодом, щоб не наражати на небезпеку дітей, чоловік дістав для дружини фальшиві документи, з якими вона змогла дістатися до Світлани.

Докори сумління не давали спокою Євгенії, що вона обманює свою рятівницю, і сама того не розуміючи, ризикує життям. Та Світлану це не злякало, вона пообіцяла й надалі допомагати новій подрузі. Час від часу організовувала для Євгенії таємні зустрічі з чоловіком та дітьми. Під час одного з таких виходів в місто Євгенію впізнав давній знайомий і в обмін за мовчання вимагав грошей. Світлана підробляла репетиторством, тому мала трохи грошей і змогла відкупитися від настирливого чоловіка.

Дівчата вижили в окупованій Одесі й залишилися подругами на все життя.

У 2003 р. Яд Вашем удостоїв Світлану Минкову (Штепан) звання «Праведник народів світу».