Банк портретів / Мунтян (Осадча) Галина та Іванова Феофанія

Мунтян (Осадча) Галина та Іванова Феофанія

Напередодні нацистського вторгнення в СРСР Галина Осадча та Ніна Волкова були ученицями старших класів в одній зі шкіл м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Після окупації міста 14 серпня 1941 р. дівчата були приголомшені ставленням нацистів до єврейського населення. Вони й самі були свідками антисемітських вчинків гітлерівців і чули про це від своєї близької подруги – єврейки Марії Богатирьової.

Марія працювала прибиральницею в німецькій офіцерській їдальні. Галина та Ніна потай від гітлерівців відвідували її і намагалися всіляко підтримувати. 17 жовтня 1941 р. саме вони принесли Марії звістку про те, що по всьому місту євреїв виганяють з осель і збирають у будівлі синагоги. Вони переконували подругу не чекати, доки прийдуть за нею, а втікати. Марія дослухалася до їхньої поради. Всі ж, хто зібрався в синагозі, були знищені.

Ось як описували цю трагічну подію очевидці: «Біля шурфу (вірогідно, розвідувального) карателі встановили два кулемети. Декілька німців одягли протигази, взяли відра і пішли в балку. Там вони почали забирати дітей десь років до 3 і підносили до німців з відрами. Ті виймали з відер щітку (квач) на палиці і ширяли в обличчя дитині. В відрах, вірогідно, була сильна отрута, тому що діти миттєво ціпеніли і їх кидали на вози. По мірі їх заповнення цих дітей відвозили до шурфу і кидали в нього. Тих, хто не віддавав дітей, били в обличчя прикладом рушниці, ті падали і тільки потім забирали дітей. Після страти дітей десь через пів години німці почали збирати першу партію приречених, відділяючи їх від гурту. Але, як виявилося, не всі діти були страчені, так як на страту і після цього несли дітей. Ті, кого хапали поліцаї, намагались вчепитись за тих, кому випала доля прожити ще кілька хвилин. Для того, щоб відділити гурт для страти, поліцаї, напевне, били залізними стрижнями, так щоб скалічити їм руки. Першу партію чоловік з 30 формували відносно довго. Непритомні залишалися лежати на землі. Цю партію прикладами і ціпками гнали до шурфу, де строїли півкільцем. Декількох з тих, хто не підкорявся, розстріляли з пістолетів. Тих же, хто залишився, розстріляли з кулемета за декілька секунд. Поліцаї і німці пішли за іншою партією, а в цей час інша група німців і поліцаїв уже гнала другу партію на розстріл. Після невдалої спроби використання кулеметів розстріл проводився з пістолетів, точніше короткоствольної зброї. Кати підштовхували людей поближче до шурфу, стріляли в обличчя і штовхали в шурф. Після страти гурту трупи, що залишились біля шурфу, за руки і ноги вкидали в шурф».

Марію ж протягом кількох днів зі згоди батьків подруги ховали в будинку Ніни. За цей час Ніна та Галина знайшли для неї більш безпечне місце – на околиці міста в літньої жінки Феофанії Іванової. Та погодилася прийняти й сховати незнайому раніше єврейську дівчину через бажання у такий спосіб висловити протест проти нацистської окупаційної політики.

Із часом Іванова дуже полюбила Марію, турбувалася про її здоров’я та психологічно допомагала їй. Одружені доньки Феофанії знали про таємничу квартирантку матері й усіляко її підтримували. Про місцезнаходження Марії знали лише кілька осіб, оскільки дівчина постійно ховалась: у теплу пору року – в саду, в рослинній гущавині, а взимку – на горищі.

Восени 1943 р. Феофанія була заарештована як член ВКП(б). Її відправили до концтабору, з якого Феофанія вже не повернулась. Марія залишилась одна у спустілому будинку. До звільнення міста в лютому 1944 р. вже молодша донька Феофанії, Наталя, приносила їй їжу та повідомляла новини.

Після закінчення війни Марія продовжувала товаришувати з Галиною та Ніною, але так і не змогла з’ясувати обставини загибелі Феофанії, свого «доброго янгола», як вона називала її у своїх післявоєнних спогадах.

28 листопада 2000 р. Галина Мунтян (Осадча) та Феофанія Іванова удостоєні звання «Праведник народів світу». 27 серпня 2012 р. Галина серед інших 19 мешканців Дніпропетровщини з рук посла Держави Ізраїль Анни Азарі отримала медаль «Праведник народів світу». Нагородження відбувалось у Хоральній синагозі «Золота троянда» в м. Дніпропетровськ.

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ГОЛОКОСТУ ТКУМА

м. Дніпро

  • fingerprintАртефакти
  • theatersВідео
  • subjectБібліотека
  • commentКоментарі