Банк портретів / Нікітчуки Андрій, Зінаїда, Захар, Варвара, Микола, Тетяна та Артем
Нікітчуки Андрій, Зінаїда, Захар, Варвара, Микола, Тетяна та Артем
Під час Голокосту четверо братів Нікітчуків із Рівненщини надавали допомогу переслідуваним євреям.
Андрій та Зінаїда Нікітчуки зі своїми дітьми проживали на х. Орлівка, неподалік м. Сарни. У 1942 р. на порозі їхньої оселі з’явилося двоє дівчат-підлітків. Це були доньки Якова Бурка, з яким Нікітчуки до війни займалися торгівлею, – 17-річна Зельда-Зіва та 14-річна Йона-Єнтель. Перестрашені сестри просили в Зінаїди заховати їх. Жінка теж була налякана, бо не раз чула про покарання для тих, хто допомагає євреям. Та все-таки до приходу чоловіка замаскувала дівчат у копиці сіна.
Андрій, повернувшись додому, підтримав дружину й облаштував сховок на горищі будинку. Своїм дітям господарі пояснили, що в них тимчасово поживуть дві польські сироти. Обійстя Нікітчуків було майже на узліссі, тож дівчата могли разом з усіма членами родини працювати в саду й на городі. Іноді з Андрієвого дозволу сестри Бурко навідували свого 13-річного брата Зеліга, якого переховували Микола й Тетяна Нікітчуки на сусідньому х. Остюхово (нині – с. Остки).
На тому самому хуторі мешкав іще один із братів Нікітчуків – Захар. Разом із дружиною Варварою влітку 1942 р. він прихистив у своєму будинку 12-річну Естер Клас. Восени до Захара попросився Шабтай Вакс. Напередодні ліквідації гетто в м. Сарни мати останнього наказала своїм п’ятьом дітям, якщо вдасться врятуватися, звертатися по допомогу до сім’ї Нікітчуків. Захар організував прихисток для Шабтая у свого брата Артема, який мешкав самотою, а до себе взяв сестру хлопця – Розу Вакс. Дівчина була дуже виснажена після кількох місяців поневірянь лісами. Захар і Варвара опікувалися Розою та Естер до кінця окупації.
Усі євреї, яких переховували Нікітчуки, вижили, а після війни емігрували до Ізраїлю. Спілкування рятівників та врятованих поновилось у 1990-х рр., після того, як Зеліг Бурко відвідав м. Сарни і знайшов контакти братів Нікітчуків.
У 1992 р. Яд Вашем визнав подружжя Андрія та Зінаїди, Захара й Варвари, Тетяни й Миколи Нікітчуків, а також Артема Нікітчука Праведниками народів світу.
Світлана Демченко
м. Київ
Національний музей історії України у Другій світовій війні
-
fingerprintАртефакти
-
theatersВідео
-
subjectБібліотека