Пальки Ілля, Марія, Дмитро та Меланія

До війни Ілля Пальок із дружиною проживав на одному з хуторів Закарпаття – за 5 км від с. Кушниця. Згідно з переписом 1910 р., людність села складалася переважно з українців, чи, як їх названо у відповідних документах, «русинів». Окрім того, перепис зафіксував кількасот жителів юдейської віри та понад дві сотні німців.

Під час Другої світової війни на хуторі з Іллею та Марією Пальками проживали їхній син Дмитро та його дружина Меланія. Упродовж майже всієї війни Закарпаття контролювала Угорщина, однак у березні 1944 р. регіон був зайнятий німецькою армією. Відтак місцеві євреї опинилися у смертельній небезпеці. Брати-євреї Степан та Ладіслаус Молдовани попросили в Пальків притулку. Попри небезпеку бути розстріляною, українська родина вирішила їм допомогти. Спочатку їх переховували в сараї, а згодом Ілля із сином Дмитром спорудив у лісі землянку, куди й перебралися брати. Вона була за кілька кілометрів від дому Пальків, тож Степан та Ладіслаус отримували від своїх рятівників їжу та свіжу інформацію.

Спочатку Молдовани платили Іллі за своє утримання, однак згодом він відмовився брати у них гроші. Cтверджував, що тепер вони йому як рідні. І запропонував братам перейти до нього в будинок, адже боявся, що холод та дощі зроблять землянку непридатною для життя.

У жовтні 1944 р. німецька армія покинула регіон під натиском радянської. Брати попрощалися зі своїми рятівниками, однак ненадовго. Уже влітку 1945 р. вони повернулися із цілою підводою харчів та напоїв, які подарували родині Пальків.

Згодом брати вирішили переїхати на Захід і зробили таку саму пропозицію Іллі, однак він відмовився. У тому ж таки 1945 р. Степан та Ладіслаус перебралися до США. Там долі братів також розійшлись, адже з Північної Америки Ладіслаус переїхав до Ізраїлю. Молдовани підтримували міцні зв’язки із родиною Пальків.

У 1997 р. Ілля та Марія Пальки були удостоєні звання «Праведник народів світу». Через рік таку саму нагороду отримали їхній син Дмитро та його дружина Меланія.