Банк портретів / Паращук Пелагея, Йоахім та Христина

Паращуки Пелагея, Йоахім та Христина

Вдова Пелагея Хоменкова проживала в м. Тернопіль, заробляючи на життя здаванням в оренду кімнат у своєму будинку.

Наприкінці липня 1943 р. в дім до Пелагеї прийшли сестри Анна (Хана) й Тося (Естер) Федербуш. Вони були в’язнями трудового табору, організованого на початку року біля гетто. Цим табором керував унтерштурмфюрер СС Ріхард Рокита, відомий своїм садизмом. За день до ліквідації табору сестри Федербуш утекли. Вони попрямували до будинку Пелагеї Хоменкової, про яку чули від знайомих по ув’язненню. Господиня сховала сестер від решти мешканців. Щоб віддячитися, вони допомагали їй прибиранням, пранням і куховарством.

Ближче до кінця 1943 р. один із квартирантів Пелагеї Хоменкової, який працював службовцем муніципалітету, зауважив дівчат. Запідозривши, що це єврейки, він попросив господиню вигнати сестер упродовж двох годин, погрожуючи в іншому разі здати їх окупаційні владі. Пелагеї довелося терміново одягнути єврейок так, як одягалися місцеві жительки, й провести в дім свого брата Йоахіма Паращука.

Будинок, де Йоахім жив із дружиною Христиною та п’ятьма дітьми, стояв на краю міста. Там сестри Федербуш знайшли вже готове укриття, де ховався Віло Гофрічтер, їхній знайомий із гетто.

Троє євреїв залишалися в будинку Паращуків аж до весни 1944 р. Лише за кілька тижнів до визволення краю вони переселилися в будинок Марти Мазарської, яка жила в с. Янівка за 8 км на захід від Тернополя.

Після війни сестри Федербуш покинули Радянський Союз і виїхали в Ізраїль. Усі їхні спроби відновити зв’язок з Пелагеєю Хоменковою та сім’єю Паращуків зазнали невдачі.

7 липня 1983 р. Яд Вашем удостоїв Пелагею Хоменкову (Паращук), а також її брата Йоахіма Паращука та його дружину Христину Паращук звання «Праведник народів світу».

Вікторія Федорчук

м. Київ

Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського

  • fingerprintАртефакти
  • theatersВідео
  • subjectБібліотека
  • commentКоментарі