Петраш Йосип та Дутчак Парасковія

Незважаючи на складні колізії Другої світової війни, жорстокість нацистського окупаційного режиму, найкращі представники українського народу простягали руку допомоги євреям у часи Голокосту.

Одним із таких доброчинців був народжений у 1885 р. Йосип Петраш, священник із с. Горохолина неподалік м. Станіслав (нині – Івано-Франківськ). Він та його рідні дуже добре знали трьох членів єврейської сім’ї Даксів – своїх односельців. Німецькі війська захопили цю територію 2 липня 1941 р., а вже в листопаді євреї Горохолини та інших сіл Богородчанського району мусили залишити домівки й перебратись у гетто до м. Станіслав. Через кілька місяців Джудель Дакс, його дружина та їхня донька Клара при допомозі одного з поліцаїв утекли з гетто. Вони повернулися до с. Горохолина й попросили Йосипа Петраша прихистити їх у своєму домі. Попри загрозу йому й родині, панотець майже цілий рік переховував родину втікачів.

На початку 1943 р., після того як німецькі солдати оселилися в будинку Петрашів, Даксам довелося піти. Джудель із дружиною втік до лісу, а їхня донька за рекомендацією о. Йосипа поїхала до сусіднього с. Фітьків. Там молода Клара знайшла притулок у Парасковії Дутчак, його родички. 17-річна дівчина, яка жила самотою, дбала про Клару, одягаючи її в сільське вбрання, навчаючи християнських молитов та звичаїв. Клара залишалася з Парасковією до вигнання нацистів із краю радянськими військами 27 липня 1944 р. Невдовзі вона повернулася до свого батька, дізнавшись, що мати схоплена німцями й убита.

Клара Дакс (пізніше – Аксельрод) залишилася в Україні й підтримувала теплі, майже родинні стосунки з Петрашами.

/

6 червня 1993 р. Яд Вашем визнав Йосипа Петраша та Парасковію Дутчак Праведниками народів світу.