Банк портретів / Петрик Марія та Олексій

Петрики Марія та Олексій, Шпак Катерина

Селяни Олексій Петрик (1903 р. н.) та його дружина Марія (1912 р. н.) проживали з дітьми в с. Красносільці неподалік м. Збараж, Тернопільської області. Раз на тиждень Марія ходила до міста прибирати в будинках заможних сімей, серед яких були і євреї Канчукери.

Після вступу німців до Збаража (6 липня 1941 р.) та першої акції масового знищення євреїв жінка, як і раніше, вирушила на працю. Канчукери все ще мешкали у своєму будинку, і з них, на щастя, ніхто не постраждав. Марія відвідала їх і запропонувала за потреби допомогу. Коли в містечку було створено гетто, їхня родина, як і решта євреїв, переселилася туди. Там вони прожили півтора року.

Напередодні ліквідації гетто 7 квітня 1943 р. Леон Канчукер зв’язався з Марією Петрик. Вона прийшла в містечко зі своєю сестрою Катериною Шпак і забрала з гетто 11-річну дочку Леона та Міріям – Нюсю.

Наступного дня вони забрали семирічного Мішу. Однак дорогою зненацька почули постріли. У паніці сестри кинулися бігти й загубили дитину, але Михайло знайшов дорогу назад і повернувся до батьків.

Тільки через кілька днів хлопчикові та його матері вдалося втекти з гетто і благополучно дістатися до с. Красноcільці. Останніми зі Збаража пішли Леон Канчукер та його племінниця із смт Підволочиськ Нюся Вайнштейн. Усі вони ховалися на горищі будинку Петриків.

Євреї заплатили рятівникам за своє утримання, але тих грошей ледь вистачало на купівлю найнеобхідніших продуктів. Вони провели в укритті майже рік, аж до приходу Червоної армії 6 березня 1944 р. Відтак обережні Петрики чекали ще два тижні, побоюючись, що німці повернуться, і тільки потім таємно провели Канчукерів назад у Збараж. У 1946 р. врятовані виїхали спершу до Польщі, а потім до США.

 Від кінця 1950-х рр. вони листувалися зі своїми рятівниками, але тільки після їхньої смерті Нюся (Ненсі) Егер і Міша (Майкл) Канчукер звернулися з проханням увічнити імена тих, хто ризикував задля них собою. 18 липня 2005 р. Олексія та Марію Петриків, а також Катерину Шпак удостоєно почесного звання «Праведник народів світу».

Тетяна Бикович

м. Київ

Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського

  • fingerprintАртефакти
  • theatersВідео
  • subjectБібліотека
  • commentКоментарі