Полінська Дарина, Тертична (Полінська) Марія

Удова Дарина Полінська та її донька Марія були жительками с. П’ятигори (нині – Білоцерківський район) на Київщині. Неподалік них мешкали Когани – єврейська багатодітна сім’я. Коли почалася німецько-радянська війна, два їхні старші сини були мобілізовані на фронт. Родини товаришували, тож коли гітлерівці почали переслідування євреїв, Дарина прихистила сусідів.

У 1942 р. сільську єврейську молодь почали відправляти до робітничих таборів. Доньки Коганів 18-річна Олександра й 14-річна Хана опинились у таборі в с. Антонівка, теж на Київщині (нині – с-ще Буки Уманського району, Черкаська область). Як з’ясувалося пізніше, це зберегло їхні життя. У грудні 1942 р. було страчено близько 300 п’ятигірських євреїв. Матір дівчат Клару Коган, заховавши у своєму будинку, урятувала Дарина Полінська.

Коли ситуація в селі стала безпечнішою, Олександра та Хана вирішили шукати нагоди й утікати з табору. Подолавши понад 40 км, дівчата дісталися до рідного села. Дарина прихистила і їх. Утім, ховати трьох єврейок від ока сусідів було непросто. Мабуть, за доносом до будинку Полінських прийшли з обшуком поліцаї. Коли один із них вирішив перевірити піч, за якою саме тоді перебували втікачки, Дарина з Марією зрозуміли, що не врятується ніхто. Але допоміг випадок: поліцай ненароком зачепився за діжку з бражкою для самогону й розбив її. Через метушню й спроби врятувати залишки запарки обшук припинився, але Дарину все-таки забрали до відділку, де почали допитувати про чужих людей, помічених на її подвір’ї сусідами.

Ця історія закінчилася щасливо, і всі врятовані дожили до вигнання гітлерівців із села. По війні родини дружили багато років, а після від’їзду Коганів до Ізраїлю рятівники та порятовані й надалі підтримували одні одних у листуванні.

У 2000 р. Яд Вашем визнав Дарину Полінську та її доньку Марію Тертичну Праведниками народів світу.

/