Поліщук Гнат, Тарасова (Поліщук) Надія

Гнат Поліщук проживав із матір’ю в с. Стадники, що неподалік м. Острог на Рівненщині. Регіон був окупований нацистськими військами на початку липня 1941 р. Перед тим у місті й навколишніх селах налічувалося понад 10 тис. євреїв. Із початком окупації вони отримали відмінний від решти населення правовий статус. Їх було позбавлено й тих мізерних прав, якими користувались інші жителі.

Уже в першій декаді липня нацисти стратили військовополонених та євреїв на юдейському кладовищі. За спогадами очевидців, колону із близько 4 тис. місцевих та зігнаних із навколишніх сіл євреїв окупанти повели до урочища Красностав, де більшість розстріляли, а решту повернули знову до гетто. Згодом, запропонувавши голодним євреям нібито розвантажити прибулі вагони на ст. Кривин, чоловіків посадили до вантажівок, завезли до лісу на околицю теперішнього м. Нетішин й там розстріляли. До зими 1942 р. єврейське гетто було повністю ліквідовано. Урятувалися лише ті, кому вдалось утекти або сховатися в оселях українців, які ризикували життям, допомагаючи приреченим.

Улітку 1942 р. Гнат Поліщук привів додому 11-річну Лізу Рондель, батьки якої були розстріляні. Єврейську родину з м. Острог Гнат знав іще з довоєнних часів. Ронделі закуповували в нього овочі та молочні продукти. Дізнавшись про долю своїх знайомих, чоловік вирішив урятувати їхню дитину. Ліза жила в будинку Поліщуків, під час облав її переховували в погребі, а інколи Гнатові доводилося відводити дівчинку до лісу. Під час однієї з таких подорожей у ліс він зустрів Йоеля Рубінштейна. Перейнявшись горем єврея, який утратив дружину та двох дітей, забрав відтак додому його, а Лізу передав під опіку своєї сестри, що проживала по сусідству.

Після вигнання нацистів Йоель приєднався до Червоної армії, а після війни виїхав до Ізраїлю. Ліза лишалася жити в родині Поліщуків до 1949 р., потім поїхала навчатися до м. Здолбунів. Протягом життя підтримувала теплі відносини зі своїми рятівниками. У 1991 р. теж емігрувала до Ізраїлю.

У 1997 р. Яд Вашем визнав Гната Поліщука й Надію Тарасову (Поліщук) Праведниками народів світу.