Пустовіт Євдокія

Євдокія Пустовіт проживала в с. Паріївка біля м. Іллінці на Вінниччині. Якось у серпні 1942 р., приблизно через рік після початку німецької окупації, до неї звернувся сусід Іван Боднюк із проханням узяти до себе єврейського хлопчика. Іван знав батька цієї дитини – Давида Мудрика, якого зустрів у партизанському загоні. Євдокія жила сама, тож відразу погодилася допомогти. За кілька днів у її будинку з’явився дев’ятимісячний Льоня Мудрик, якого принесла його мати Зінаїда, уродженка м. Іллінці. Народивши сина в Іллінецькому гетто, вона разом із чоловіком напередодні масового розстрілу втекла до лісу. Там подружжя приєдналося до партизанів. Зіна побоювалася, що слабеньке немовля не переживе зими в таких умовах, тож хапалася за будь-який шанс його врятувати.

Євдокія пообіцяла подбати про малюка. Допитливим сусідам казала, нібито хлопчика привела на світ її незаміжня племінниця і, щоб уникнути пересудів поміж своїх односельців, віддала сина на виховання тітці. Жінка опікувалася Льонею до березня 1944 р., аж доки Червона армія витіснила з краю частини Вермахту.

Після війни Давид і Зінаїда Мудрики забрали малого до м. Іллінці, де відбудували свій дім. Згодом у них народилися донька та ще один син. Євдокія стала частою гостею в єврейській сім’ї, допомагала Зінаїді доглядати й виховувати дітей.

У 2007 р. на підставі свідчень родини Мудриків Яд Вашем удостоїв Євдокію Пустовіт звання Праведника народів світу.