Свистуни Михайло, Полага та Василь

Михайло та Полага Свистуни із сином Василем проживали в с. Коростів на Львівщині. Михайло займався мисливством, торгував шкірою та хутром. Одним із його постійних покупців був Арон Вільф із м. Сколе.

Після окупації регіону нацистами Михайло довго не мав звісток від Арона, лише знав, що всіх євреїв зігнали в гетто. У вересні 1942 р. пішла чутка про розстріли його мешканців. Михайло поспішив у місто і з настанням темряви постукав до будинку Вільфів. Запропонував єврейській родині прихисток у своєму домі. Арон спершу відкинув пропозицію Михайла, але коли в гетто почалися масові розстріли, відправив до Свистунів дружину Хаю, дітей Рошку й Моня та племінника Долека Лібляйна, а за кілька днів разом зі ще одним племінником, Меєром, приєднався до родини.

Упродовж року всі шестеро євреїв ховалися на горищі старої занедбаної будівлі, що стояла на хуторі Свистунів. Михайло з дружиною і 13-річним сином Василем робили все можливе, щоб їхніх підопічних не виявили. У жовтні 1943 р. облави почастішали й рятівники переселили євреїв у ліс.

Михайло побудував землянку, де Вільфи ховалися до серпня 1944 р. Зв’язок зі своїми підопічними родина Свистунів тримала через лісника, який передавав євреям харчі й усе необхідне для виживання.

Після війни Михайло Свистун трагічно загинув. Порятовані євреї переїхали до Ізраїлю та США, але й надалі підтримували зв’язки з його вдовою та сином.

У 1974 р. Яд Вашем визнав Михайла, Полагу та Василя Свистунів Праведниками народів світу.