Скосар Ксенія, Дмитрієва (Скосар) Олена

Ксенія Скосар із чоловіком Полікарпом та дочкою Оленою мешкала в передмісті м. Дніпропетровськ (нині – м. Дніпро). Серед її колег було єврейське подружжя Магіних – Давид і Софія.

Трагедія ввірвалася в їхнє життя невдовзі після нацистської окупації міста 25 серпня 1941 р. Спершу гітлерівці заарештували Давида (живим родина його більше не бачила), а за два тижні повернулися по Софію. Утім, жінки вдома не застали, тож наказали її 18-річній доньці Іді передати матері, щоб та наступного дня з’явилася до поліції.

Натомість Магіни вирішили втікати до Ксенії Скосар й просити в неї допомоги. Вона без вагань прийняла обох і сховала в маленькій комірчині. Ксенія розповіла про прихищених нею єврейок своїй 16-річній доньці Олені, хоча з чоловіком таємницею не поділилась. Упродовж місяця Софія та Іда переховувались у Скосарів, тоді як Полікарп навіть нічого не підозрював. Ксенія з Оленою дбали про своїх підопічних, годували їх і розділяли їхній невимовний біль через утрату Давида.

Невдовзі втікачки зрозуміли, що війна затягнеться, тож вирішили спробувати жити відкрито. Ксенія та Олена зібрали їм одяг, дали харчів на дорогу. Мандруючи селами, мати й дочка видавали себе за торговок. Якось їх зупинили й наказали пред’явити документи. Тоді Софія ризикнула й звернулася до поліції із заявою про крадіжку документів – і дивом отримала нові, на українське прізвище.

Улітку 1942 р. Іду відправили на примусові роботи до Австрії. Вона повернулася в Україну лише 1946 р. й розшукала матір у с. Дмитрівка на Полтавщині, де та жила останні чотири роки. Приїхавши до рідного м. Дніпропетровськ, Магіни дізналися, що їхня рятівниця Ксенія вже померла. Проте довгі роки вони підтримували дружні стосунки з її донькою Оленою Скосар (у заміжжі – Дмитрієва).

У 2001 р. Яд Вашем визнав Ксенію Скосар та Олену Дмитрієву Праведниками народів світу.