Смірнови Зінаїда, Антоніна та Кузьма

Родина старовірів Смірнових проживала в м. Кіровоград (нині – Кропивницький). Сім’я була великою та мала багатьох дітей. До війни Зінаїда Смірнова була знайома з єврейкою Анною Краснобродською. Анна була вчителькою, тож місцеве населення добре її знало. Наприкінці вересня 1941 р. у Кіровограді відбулися масові розстріли євреїв. Через кілька днів після цих подій Зінаїда зустріла Анну Краснобродську на вулиці. Жінка довірилася Зінаїді та розповіла їй свою історію.

Анні разом із донькою Аллою дивом вдалося уникнути розстрілу. Один із німецьких офіцерів звернув увагу на блакитнооку та світловолосу Аллу та наказав їй показати документи. У свідоцтві про народження дівчини він прочитав, що її батько – українець Володимир Ігнатьєв. Німець дозволив Аллі з матір’ю покинути місце розстрілу.

Анна розуміла, що до нормального життя їм із донькою повернутися не вдасться. Жінка боялась, що сусіди рано чи пізно видадуть їх окупаційній владі. Краснобродські постійно ночували в нових місцях, жили на покинутих чи зруйнованих квартирах, у підвалах. Тож, коли Анна зустріла Зінаїду, то вирішили попросити в неї про допомогу.

Зінаїда порадилася зі своїми рідними, і разом вони вирішили допомогти Анні. Зінаїда надала одну з кімнат своєї квартири матері з донькою. Майже весь період окупації Анна з Аллою переховувались у Смірнових. Ті їх не лише переховували, а й забезпечували продуктами харчування та одягом. На випадок екстремальних ситуацій брат Зінаїди Кузьма вирив у дворі сховок, у якому Анна з Аллою проводили найнебезпечніші моменти, перечікували нацистські облави. Коли не вистачало часу спуститись до сховку, Анна куталась у старі речі та лягала на ліжко, а Смірнови говорили німцям, що у неї тиф.

Крім цього, Смірновим за великі кошти вдалося виготовити для Анни фальшиві документи, які стали ще однією запорукою виживання Краснобродських. Жінка отримала паспорт із прізвищем свого колишнього чоловіка, тож відтепер була Анною Ігнатьєвою. Проте до самого завершення окупації жінка продовжувала переховуватись, адже багато людей у місті знали про те, що вона – єврейка.

Лише після вигнання нацистів із Кіровограда Анна повернулася до нормального життя. Вона продовжувала вчителювати в одній зі шкіл міста. Ба більше, її донька Алла також обрала для себе професію вчителя. Дві родини, рятівників та врятованих, продовжували підтримувати теплі відносини.

12 січня 1997 р. Яд Вашем нагородив Зінаїду Смірнову, її брата Кузьму та його дружину Антоніну званням «Праведник народів світу».