Банк портретів / Туркевичі Федір та Марія, Федоренко Надія, Моргун Галина, Юрківська (Самчинська) Євгенія, Сташевська

Туркевичі Федір та Марія, Федоренко Надія, Моргун Галина, Юрківська (Самчинська) Євгенія, Сташевська Віра

16-річна Євгенія Самчинська мешкала в м. Богуслав на Київщині зі своєю матір’ю, прикутою до ліжка. Батько дівчини з початком німецько-радянської війни був мобілізований. Сусідами Самчинських були євреї Тетельмани. Глава сімейства Ісак Тетельман теж перебував на фронті, а його дружина-українка Наталія із п’ятирічним Абрамом та чотирирічним Михайликом залишилась у місті, яке окупували частини Вермахту.

Коли гітлерівці почали публічно страчувати євреїв, Наталія звернулася до Євгенії з проханням бодай тимчасово заховати її хлопчиків. Та погодилася. Але що більше часу минало, то краще мати розуміла: забрати синів додому вона не зможе, особливо після масового розстрілу євреїв 21 вересня в урочищі Морозівське, на окраїні міста.

Оскільки всім було відомо, що Абрам та Михайло «напівкровні», окупанти ретельно обшукали оселю Наталії і, не знайшовши дітей, заарештували жінку. Після допиту її відпустили, наказавши на ранок прийти до відділку поліції разом із синами. Зустрівши на вулиці Євгенію, вона попросила переховати дітей у своєї подруги Віри Сташевської, бо підозрювала, що до Самчинських теж прийдуть з обшуком. З оголошень усі містяни знали про покарання смертною карою для тих, хто наважиться допомогти єврею.

Євгенія перевела дітей в іншу частину міста. Віра Сташевська мешкала з двома дітьми, її чоловік теж був на фронті. Жінка прийняла у своєму будинку єврейських хлопчиків, а згодом і Наталію. Сусідам казала, що це родичі. Одного разу німецький солдат, проходячи повз двір Сташевських, побачив маленького Абрама, який грався на вулиці, й викрикнув: «Юде!». Вірі дивом пощастило переконати його, що малюк не єврей. Надалі переховувати втікачів стало небезпечно, і Наталія перебралася до будинку інших друзів – Федора та Марії Туркевичів. Там їй довелося майже весь час жити з хлоп’ятами в погребі, лише інколи вночі заходячи до хати погрітися. Абрамчиком та Михайликом опікувалися доньки-підлітки Туркевичів – Галина й Надія. Ніхто не здогадувався, що на своєму обійсті Федір та Марія переховують євреїв, навіть їхній найближчий сусід – Хома Петрушенко, який теж прихистив потайки в себе невістку-єврейку та онуків.

У 2002 р. Яд Вашем визнав Євгенію Юрківську (Самчинську), Віру Сташевську, Федора й Марію Туркевичів та їхніх доньок Галину Моргун і Надію Федоренко Праведниками народів світу.

Світлана Демченко

м. Київ

Національний музей історії України у Другій світовій війні

  • fingerprintАртефакти
  • theatersВідео
  • subjectБібліотека