Ференс Георгій

Георгій Ференс мешкав у м. Могилів-Подільський на Вінниччині. 19 липня 1941 р. місто зайняли німецькі та румунські війська. Убивства євреїв почалися з перших днів існування нового режиму. Учиняли їх переважно німецька поліція безпеки, а також німецькі та румунські солдати в процесі окупації того чи іншого населеного пункту. Скажімо, 19 липня в м. Могилів-Подільський було страчено 60 євреїв. Восени 1941 р. окупанти організували гетто, куди звозили їх із Румунії та Буковини й згодом розстрілювали в с. Яруга, Яришів та Сокиринці. Згідно з повідомленням інформаційного бюлетеня інспектора жандармерії в «Трансністрії», через м. Ямпіль та Могилів-Подільський у ту частину Вінницької області, яка ввійшла до румунської зони окупації, восени 1941 р. було евакуйовано 91 189 євреїв із Буковини та Бессарабії. Загалом на Вінниччину їх відправили понад 97 тис.

Георгій Ференс проживав неподалік гетто, і всі події відбувалися на його очах. У травні 1942 р. до нього звернулася вивезена з м. Чернівці Лідія Гарнік із проханням здати кімнату для неї та старого батька Калмана Гарніка. Георгій погодився й у маленькому господарському приміщенні облаштував для євреїв прихисток, де вони прожили до повернення радянської влади. Щоб якось зводити кінці з кінцями, Лідія почала таємно давати уроки французької та німецької мов місцевим студентам, яких приводив Георгій.

На початку березня 1944 р., коли окупаційні війська відступали, в будинку Георгія Ференса прихисток знайшли ще 20 євреїв, серед них Сара Костінер, Ізя Нехман та ін.

У 1998 р. Яд Вашем визнав Георгія Ференса Праведником народів світу.

1 / 1