Хомичук Марія, Міхєєва Анастасія

Марія Хомичук із двома синами-підлітками проживала в м. Вінниця. Під час Голокосту врятувала від розстрілу подругу-єврейку Зінаїду Ракитову.

Напередодні Другої світової війни Зінаїда з донькою та сином переїхала до обласного центру, де мешкали її старенькі батьки. У липні 1941 р., коли німці вже були на підступах до м. Вінниця, син Леонід із нареченою евакуювався на схід. Зінаїда й донька Майя невдовзі опинилися в окупації. Уже наприкінці місяця відбулося перше масове вбивство, жертвами якого стали 146 євреїв. Надалі розстріли були регулярними.

22 вересня під час облави на євреїв Ракитови дивом урятувалися. Зінаїда залишила Майю в сусідки-українки, яка поклала дівчинку в ліжко разом зі своїми дітьми й видала за свою доньку, а сама попросилася до подруги юності Марії Хомичук. На жаль, Зінаїдиних батьків та родичів того дня схопили й розстріляли.

Марія знайшла людей, які погодилися письмово засвідчити перед окупаційною владою, що Зінаїда – українка. На основі цієї заяви жінці вдалося отримати новий паспорт замість нібито загубленого. Але залишатись у м. Вінниця було небезпечно, адже вона там виросла й багато хто знав про її справжню національність.

Улітку 1942 р. після довгих поневірянь мати й донька зупинилися в містечку Вапнярка, що на Вінниччині, де познайомилися з одеситкою Анастасією Міхєєвою.

Анастасія приїхала туди нібито в гості до друзів, але насправді привезла свою єврейську подругу Лінду, щоб там переховувати. Вона відразу зрозуміла, що Зінаїда теж єврейка, й перед своїм поверненням до м. Одеса запропонувала їй забрати Майю. Після довгих вагань Зінаїда погодилася на пропозицію нової знайомої, і 12-річна дівчинка вирушила до м. Одеса, де провела наступні два роки.

У Анастасії не було своїх дітей, тому всю любов і турботу вона віддавала Майї. Займалася з нею за шкільною програмою, адже сама працювала вчителькою хімії в одній з одеських шкіл. Сусідам сказала, що це донька родичів, які перебувають на фронті й доручили їй опіку над дитиною. Коли до Анастасії доходили чутки про очікувані облави, вона на певний час відводила Майю до дитячої лікарні, де мала знайомих.

Після війни Зінаїда Ракитова забрала доньку до м. Вінниця. Деякий час подруги листувалися. Згодом дізналися, що Анастасію Міхєєву заарештовано. Зінаїда сама була дружиною «ворога народу» (її чоловіка репресували в 1937 р.), тому не наважилася щось з’ясовувати про дальшу долю доньчиної рятівниці.

Марія Хомичук із синами теж загадково зникла з м. Вінниця, і ніхто не міг сказати, куди переїхала родина.

У 2000-х рр. Майя Венгрович (Ракитова), громадянка Канади, написала історію про роль цих двох жінок у своєму житті.

У 2009 р Яд Вашем визнав Марію Хомичук та Анастасію Міхєєву Праведниками народів світу.