Банк портретів / Цвень Тарас та Василина

Цвені Тарас та Василина

Тарас Цвень із дружиною Василиною проживали в с. Канава на Вінниччині. Ще із ХІХ ст. у селі діяли єврейські мануфактури, євреї тримали гать через р. Буг та місцевий млин. Тож українці та євреї жили тут поряд задовго до катаклізмів ХХ ст.

У 1930-х рр. Тарас Цвень познайомився з Юдком Урманом. Юдко був склярем у м. Немирів, подорожував навколишніми селами у пошуках роботи та у разі потреби ночував у Тараса з Василиною. Ті, зі свого боку, залишалися у домі Юдка, коли приїздили на ярмарок до Немирова.

Улітку 1941 р. німецькі війська окупували Немирів. Сім’я Урманів потрапила до гетто. Юдку вдалося втекти звідти лише в листопаді 1941 р., після першої нацистської акції з винищення місцевих євреїв. Він зміг дістатися до будинку Цвенів, де вони разом з українським подружжям склали план порятунку сім’ї Урманів.

Як і було заплановано, у грудні 1941 р. Тарас Цвень виїхав до Немирова на підводі із сіном. Приїхавши до міста, він зміг заховати під сіном самого Юдка, його дружину та трьох їхніх дітей. Тарас привіз усіх до свого будинку. Подружжя Цвенів переховувало їх понад два роки. Юдко з дружиною й дітьми весь цей час переховувався то у підвалі, то на горищі. Все залежало від погоди та присутності німців у селі й навколишніх населених пунктах.

Тарас і Василина були глибоко віруючими християнами, тож ставилися до родини Урманів із повагою, завжди ділилися з ними їжею та одягом. Батькам у всьому допомагав старший син Іван Цвень. Крім того, після важкої роботи у полі Іван повертався додому з книгами та іграми для дітей Урманів та намагався морально їх підтримати й розвеселити.

У 1943 р. в регіоні значно активізувалися партизани та підпільники, й нацисти стали частіше проводити обшуки та облави. У зв’язку зі зростаючою небезпекою Тарас вирішив перевезти родину Урманів на підконтрольну Румунії територію за 15 км від їхнього села.

Весною 1944 р. німецькі та румунські війська покинули ці території. Урмани змогли повернутися до рідного Немирова. Родини Урманів та Цвенів дружили протягом десятиліть після війни.

У жовтні 1996 р. Яд Вашем удостоїв Тараса Цвеня, його дружину Василину та сина Івана званням «Праведник народів світу».

Ілля Лапко

м. Київ

Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського

  • fingerprintАртефакти
  • theatersВідео
  • subjectБібліотека
  • commentКоментарі