Церкевичі Антон та Вікторія, Карлінська (Церкевич) Наталія

Антон та Вікторія Церкевичі проживали в м. Вінниця. Разом із ними мешкали їхня дочка Наталія з чоловіком Яковом Карлінським та онучка Фаїна. У 1940 р. через фінансові труднощі родина продала частину будинку євреям Шварцманам. Григорій і Любов Шварцмани разом із дітьми-підлітками Бетею, Карою та Михайлом переїхали до м. Вінниця з м. Бершадь і згодом стали добрими сусідами для Церкевичів.

19 липня 1941 р. обласний центр окупували гітлерівські війська, після чого умови життя вінничан різко змінилися, почались облави на євреїв. Антон та Вікторія взялися допомагати сусідам. Після масового розстрілу євреїв, який відбувся 19 вересня в П’ятничанському лісі (тоді було знищено близько 10 тис. осіб), Антон та Григорій збудували підвальне сховище. Шварцмани спускалися туди вдень, а вночі поверталися до будинку, допоки ситуація щодо «єврейського питання» в місті відносно стабілізувалася. Якось узимку 13-річний Михайло зазнав серйозних травм, упавши із саней. Через єврейське походження хлопцю відмовилися надати допомогу в місцевій лікарні. Дочка Церкевичів Наталія, яка працювала в аптеці, самотужки виходила його завдяки знанням із медицини.

Навесні 1942 р. окупаційна влада закликала вінницьких євреїв зібратися на міському стадіоні. Передчуваючи лихо, Григорій вирішив іти один. Переховати дружину з дітьми попросив свого давнього друга на прізвище Радаловський. Наприкінці квітня цей чоловік допоміг їм дістатися Трансністрії, де вони змогли вижити під румунською окупацією. Згодом Любов Шварцман дізналася, що Григорій помер у таборі для євреїв. Після війни вона повернулася разом із дітьми до м. Вінниця й жила в будинку поруч із Церкевичами. У 1990-х рр. їхня родина емігрувала до Ізраїлю.

У 2003 р. Яд Вашем визнав Антона й Вікторію Церкевичів та їхню доньку Наталію Карлінську (Церкевич) Праведниками народів світу.